Сьогодні: 25 вересня 2021 року - субота

wordpress themes.

ВІКТОР ДОБРОЛЬОЖА: «КНИЖКА – НЕ РУДИМЕНТ МИНУЛОГО, А ОЗНАКА ЛЮДСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ»

Читачам «ПРИМІСЬКОГО ЖИТТЯ» немає потреби представляти нашого сьогоднішнього співрозмовника Віктора Доброльожу, який  вже понад 20 років успішно працює нотаріусом Житомирського району. Проте цього разу йтиметься не про спадщину чи дарування, а про книжки. Так, саме про книжки, якими поповнюються школи і бібліотеки ОТГ нашого району завдяки черговому волонтерському проекту, розпочатому нотаріусом В. В. Доброльожею.

– Пане  Вікторе, чому саме книжка була обрана вами в якості пріоритету при здійсненні благодійності на користь сільських осередків культури?

– Українську книжку століттями забороняли, вилучали та нищили. І тому власну історію ми знаємо здебільше за викривленими «першоджерелами» та хаотичними, нерідко вирваними з контексту фрагментами минулого, начебто і не пов’язаного із нашим сьогоденням.  Бракує книжок, в яких простою, зрозумілою мовою, без пафосу, але й сухого, академічного викладення,  викладено  історію народу, що зберігав власну державу у формах автономії, повстанської республіки та  війська-держави. Згадаймо ту ж таки Поліську Січ Т. Бульби-Боровця, що діяла на Житомирщині в часи Другої світової війни.

– І тому Ви зупинили свій вибір на «мальованій історії незалежності України» авторства братів Капранових?

– Саме так: ця яскрава і гарно оформлена книжка є легкою для сприйняття і дітьми, і дорослими. За допомогою коміксів вона відтворює мало не весь національний пантеон Героїв: від часів Трипілля і до 1991. Проте наша Незалежність аж ніяк не «впала з неба». І цю Незалежність наразі ми мусимо боронити зі зброєю у руках.  А в епоху фейків та пост-правди правдиві книжки історичної тематики і є нашою зброєю. Тому,  коли це видання потрапило до моїх рук, виник задум, аби  цю дійсно цікаву і потрібну книжку міг  погортати кожен охочий  мешканець Житомирського району, в якому я маю честь працювати вже 22й рік поспіль. А оскільки на централізоване придбання   книжок якісного українського контенту розраховувати не доводиться, закуповую книжки власним коштом.

– Які із ОТГ району вами вже забезпечено книжками?

–  Першими  «Історію…» від братів Капранових отримали Станишівська (20 шт.) та Тетерівська  (10 шт.) сільські ради, з якими ми співпрацюємо в рамках проекту із надання безоплатної правової допомоги найдовше –  з 2016 року. Відділами культури цих громад було визначено кількість бібліотечних осередків, які   й отримали цю цікаву та потрібну  для розуміння власної історії книжку.

– Чи плануєте й надалі допомагати новоутвореним громадам літературними новинками?

– Так, безумовно. Маю сподівання на співпрацю у цьому аспекті й  з Новогуйвінською, і з Березівською, і з Оліївською, і з Глибочицькою громадами. Дарувати книжки – вкрай приємно. Раніше я робив це періодично, переважно передаючи до тієї чи іншої сільради книжки, котрі вже було прочитано і мною,  і моїми дітьми. Відтепер вирішив діяти більш системно і зосередитися на тих книжках, які не входять, приміром, до шкільної програми з літератури. Але від того ці художні твори  не є менш значущими чи потрібними для їх прочитання.

 На моє переконання, у часи хаосу і зневіри хороша книжка – завжди на часі. Оскільки книжка ніколи не була і не може бути  атавізмом чи рудиментом минулого. А навпаки, читання, бібліотеки і література, її якісний контент і кількісний вимір врешті-решт й визначають наш цивілізаційний вибір. А для тих, кому паперової книжки замало, можу порадити YouTube-канал «ім. Т.Г. Шевченка», який  майстерно, з успіхом веде брат Капранов, і де кожен охочий у зручний для нього час віднайде багато корисної інформації, в т. ч. й історичної тематики.

Записала

Ірина КАРПЕНКО

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.