Сьогодні: 29 вересня 2020 року - вівторок

wordpress themes.

В АНДРУШІВЦІ ВІДКРИЮТЬ ПАМ’ЯТНИК ХУДОЖНИКУ МИКОЛІ МАКСИМЕНКУ

До дня незалежності 23 серпня в  місті Андрушівка  буде урочисто відкрито перший на Житомирщині памятник художнику. Це  монумент вихідцю  з села Яроповичі Андрушівського району, нашому видатному земляку, народному художнику України, лауреату Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, Почесному Академіку  НАМУ Миколі Максименку.

Пам’ятник споруджено за кошти місцевого підприємця і мецената Євгена Гринишина (в районі його називають «сучасним» Терещенком) та вдови художника, відомої радіожурналістки Валентини Забродської. Автором ідеї спорудження пам’ятника М. Максименку на малій батьківщині виступила завідувачка сектором культури Андрушівської райдержадміністрації, велика сподвижниця культурного розвитку краю Галина Білецька.

Цю гарну пропозицію підтримали і запропонували допомогу голова Житомирської ОДА В. Бунечко та його перший заступник В. Федоренко. Вони в січні цього року відвідали виставку М.Максименка в обласному краєзнавчому музеї, присвячену 95-річчю художника і були вражені його картинами,  про що свідчить запис у книзі відгуків.

Над проєктом пам’ятника працювали житомиряни. Це відомий скульптор, народний художник України Василь Фещенко та Заслужений художник України Юрій Дубінін.                                

 У грудні 2019 року вдова художника передала Андрушівській школі мистецтв (в рамках відзначення 95-річчя М. Максименка) близько 20-ти картин. Це в основному портретний живопис. Люди, які зображені на портретах – вихідці з Андрушівського району.

Сюди, в рідне село Яроповичі, художник приїздив часто і любив  малювати не лише краєвиди, але й людей. Тут  майбутній «маестро натюрморту» у свої дев’ять  років зробив першу у житті виставку. Маленький Миколка кольоровими олівцями намалював портрет Тараса Шевченка, покрив його яєчним білком аби не розмив дощ і вивісив на власній хаті зі сторони вулиці, щоб бачили односельчани. Талант до малювання сільський хлопчина  успадкував від свого діда,  який розписував у Яроповичах  печі.  А його другий дід був відомим у селі майстром по виготовленню різблених меблів із дерева. Він обслуговував панів зі всіх навколишніх сіл. Родина Максименків до 1917 року була заможною, а діти мали гарну освіту.                                                       

 У березні 2020 року в Андрушівці пройшли громадські слухання з приводу присвоєння місцевій школі мистецтв імені Миколи Максименка. В  цьому дитячому закладі працює і гурток малювання, де навчається 35 учнів. На одній із останніх сесій Андрушівської  районної ради депутати затвердили рішення про присвоєння школі імені свого видатного земляка.  І ось напередодні Дня незалежності перед школою постане ще і пам’ятник  М. Максименку – відомому митцю, який у своїх картинах оспівав красу  не лише рідної Житомирщини а і України. Саме за серію пейзажів «Україно моя» до першої річниці незалежності України в 1992 році він отримав найвищу державну відзнаку у галузі культури – Національну премію імені Т.Г. Шевченка.                                     

Микола Максименко на виставці власних картин в Києві.

Пам’ятник виготовлено з нашого місцевого червоного та сірого граніту. На червоному текст: «Миколі Максименку від вдячних земляків» та палітра, на яку художник викладає фарби під час малювання. На сірій стелі зверху викарбуване погруддя художника, а знизу пензлі для малювання.                   

ДОВІДКОВО

М. А. Максименко ( 1924  – 2016 рр. )
У барвистому розмаїтті українського мистецтва другої половини  20-го століття особливе місце займає творчість нашого знаменитого земляка Миколи Антоновича Максименка. Як у могутню поліфонію народного хору вплетено голос соліста, так живопис цього художника у палітрі мистецтва України виділяється своїми індивідуальними ознаками та інтонаціями. Його пейзажі, натюрморти, портрети, графічні твори переконливо розкривають перед глядачем поетичний світ художника, напоєний життєрадісним почуттям любові до людини, до рідної природи. Саме поетичність стала однією з основних якостей художньо-образного мислення митця.

Життя і творчість Миколи Максименка зв’язані з Житомирщиною  –  тут він народився і виріс, сюди повернувся солдатом, переживши важкі випробування  і поранення на фронтах Другої Світової війни, тут  зростав і формувався його талант живописця.

Краса рідного Полісся, що запала в душу художника ще в дитинстві, переплавилась на неповторні художні образи, сповнені глибокої людяності і сердечності. Микола Максименко  був  художником ліричного складу, з оптимістичним світосприйняттям і  величезним інтересом до навколишнього життя. Головною рисою його таланту  був могутній дар відчуття кольору.

Серед українських художників  Максименко був неперевершеним колористом. Цим талантом його щедро обдарував Всевишній.  Він дружив зі своїми сучасниками –  класиками українського живопису: Тетяною Яблонською, Миколою Глущенком, Сергієм Шишком. За силою і значенням його мистецтво саме їхньому мистецтву і рівнозначне. За витонченістю та ніжністю письма його живопис стоїть в одному ряду з малярством Федора Коновалюка, Євгена Волобуєва, Олександра Минки. За колористичною дзвінкістю – споріднений з творами кримчан Петра Столяренка та Федора Захарова.  А за світлосяйною силою кращі твори Максименка в Україні і порівняти ні з ким. Уже сьогодні в науковому обігу українського образотворчого мистецтва присутній такий термін як «максимівські» натюрморти, а самого автора називали «маестро» натюрморту. Ніхто з наших митців не включав свій натюрморт у світло повітряне середовище і не поєднував натюрморт з краєвидом, який розгортався на задньому плані картини. Проте і в жанрі портрету  майстер сказав своє вагоме художнє слово. В його творчому доробку є полотна, які належать до найвищих досягнень в українському портретуванні. І  є – оригінальні твори , які сміливо можна віднести до кращих зразків світового портретного живопису.
 Микола Антонович Максименко  –  народний художник України,  Почесний академік Національної академії мистецтв України. За серію пейзажів «Україно моя» йому на зорі незалежності у 1992 році було присвоєно  звання лауреата Державної премії ім. Т . Г. Шевченка. Його твори є окрасою  понад 40 музеїв України і світу, колекцій Франції, Японії, Монголії, Італії, Болгарії, Австрії, Китаю, Росії, Чехії, США, Канади та інших країн.

Але найбільш повно його творчість представлена у збірці   Житомирського краєзнавчого музею, якому художник подарував більше 20-ти картин. У цьому –  прояв високої громадянської позиції художника  та вияв поваги  і вдячності до людей землі, що його породила і дала творче натхнення.  

Наш видатний земляк Микола Максименко був щасливим художником. Ще за життя його творчість була визнана явищем не лише глибоко національним, але й світовим. Картини нашого «маестро» майже завжди представляли  Україну та український живопис на міжнародних художніх виставках.

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.