Сьогодні: 03 липня 2020 року - п"ятниця

wordpress themes.

ХТО НЕ ВСТИГ – ТОЙ СПІЗНИВСЯ!

Як виглядатиме Житомирський район після впровадження децентралізації.

Реформа місцевого самоврядування вийшла на завершальний етап процесу децентралізації в Україні. Президент підписав закон «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким відкрив шлях до створення об’єднаних громад на всій території України та укрупнення районі вже до чергових місцевих виборів восени цього року.

15 квітня 2020 року уряд України затвердив Перспективний план Житомирської області, згідно якого в межах нинішнього Житомирського району діятиме 7 об’єднаних громад. Це вже діючі Тетерівська, Станишівська, Глибочицька, Оліївська та Житомирська міська ОТГ, а також дві нові – Березівська та Новогуйвинська.

Наслідуючи Тетерівську, Станишівську, Глибочицьку, Оліївську та Житомирську громади, Новогуйвинська та Березівська також об’єднаються добровільно.

Важливим рішенням нової влади також стало вдосконалення методики оцінки спроможності громад. Тепер для визначення спроможності ОТГ потрібно визначити коефіцієнти по 5 показниках: кількості населення, площі, кількості дітей шкільного віку, індексу податкоспроможності та частці місцевих податків та зборів.

Тепер детально про кожну ОТГ.

Житомирська міська ОТГ.

Місто Житомир першим в Україні створило ОТГ у 2018 році, коли до нього добровільно приєдналася Вересівська сільська рада. У жовтні на чергові місцеві вибори піде громада із високим рівнем спроможності  – 3,9 бали, 270 тисячами населення та площею території понад 93 кв. км.

Оліївська ОТГ.

Громада північної частини  Житомирського району об’єдналася ще у кінці 2017 року, до неї увійшли громади Некрашівської та Троковицької сільських рад Черняхівського району. Нині за результатами роботи це одна з найбільш фінансово спроможних ОТГ України. У жовтні до Оліївської ОТГ адміністративно доєднають Вільську громаду Черняхівського району. Рівень спроможності цієї ОТГ  – 3,9 бали, 11 тисяч населення, площа понад 300 кв. км.

Березівська ОТГ.

Села Новоград-Волинського напрямку  мали декілька спроб створити свою громаду, але керівники сільських рад не  могли дійти згоди у питаннях формату громади та адміністративного центру. Іванівську сільську раду запрошували приєднатися до Житомира, там розігрувалися різні сценарії.  Деякі попередньо прийняті рішення щодо об’єднання не виконувалися, так що був втрачений час на добровільне об’єднання. На місцеві вибори піде громада у складі  Іванівської, Садківської, Заможненської, Березівської та Василівської сільських рад. Рівень спроможності – 3,8 бали, понад 9 тисяч населення, площа – майже 250 кв. км.

– Так, ми надто багато часу втратили в прийнятті рішення про об’єднання, – сказав Березівський сільський голова Сергій Чернуха. – Проти добровільного об’єднання зіграли амбіції моїх колег. Згоди дійшли  вже перед затвердженням нового Перспективного плану, який фактично відображає прагнення наших громад. У громадах живуть і працюють люди, які люблять свої села. І вони розуміють, що не приїде Президент, Прем’єр чи Голова Верховної Ради, щоб розбудовувати нашу громаду. Ми повинні зробити це самі вже в об’єднаній Березівській ОТГ. Кожному з нас Бог дарував життя, і кожен з нас повинен задуматися: для чого я прийшов на цей білий світ, що я маю зробити і залишити після себе.

Тетерівська ОТГ.

Одна з перших створених громад Житомирщини у жовтні 2015 року. Саме довкола Тетерівської ОТГ точилися безкінечні дискусії, поширювалися страшилки про так званий колапс, що настане після об’єднання. Людей залякували  закриттям медичних закладів у селах, проблемами з видачею довідок тощо. 

У жовтні 2020 року до громади буде доєднано адміністративно, відповідно до змін Перспективного плану Високопічську сільську раду. Рівень спроможності Тетерівської громади у новому форматі становитиме 3,8 бали, майже 10 тисяч населення, площа 280 кв. км.

Новогуйвинська ОТГ.

Практично вся південна частина Житомирського району у жовтні буде об’єднана у громаду з центром у Новогуйвинському. За останні роки були десятки спроб створити громаду з центром у Новогуйвинському,  Сінгурах, Троянові. Однак порозуміння не вдалося знайти. За старим Перспективним планом, визначеним Кабміном, центром громади мало бути село Сінгури. Однак у Києві  «переграли»  на користь Новогуйвинського. Глибочок, Рудня-Городище, Троянів, Озерянка, Головенка, Вертокиївка, Сінгури та Новогуйвинське створять громаду з високим рівнем спроможності у 4,3 бали, населення – майже 24 тисячі, територія майже 444 кв. км.

Новогуйвинський селищний голова Зоя Гончаренко вважає, що створення Новогуйвинської ОТГ є правильним та логічним рішенням.

– Новогуйвинська селищна рада є самодостатньою, у нас розвинута інфраструктура, на наших  податках тримається районний бюджет, але чомусь нас хотіли приєднати до Сінгурів, – розповідає З. Гончаренко. – Протягом кількох років ми зверталися у різні інстанції, щоб внесли зміни до Перспективного плану і нас визнали центром майбутньої ОТГ. Однак ми часто не отримували навіть  відповіді  на свої звернення.

Лише після зміни влади вдалося налагодити діалог з депутатом  Верховної Ради Сергієм Кузьміних, новообраним головою Житомирської ОДА Віталієм Бунечком, які вислухали наші переконливі  аргументи і допомогли, щоб був затверджений новий Перспективний план, який визначив створення Новогуйвинської ОТГ. Ми вдячні також депутату Житомирської обласної ради Раїсі  Гулій  за сприяння у вирішенні цього питання. Так, я особисто задоволена результатом.  

Станишівська ОТГ.

Це одна з найбільш фінансово спроможних громад Житомирщини, яка діє з 2016 року. У жовтні нинішнього року ця ОТГ доєднає Іванківську сільську раду Андрушівського району та Коднянську й Миролюбівську сільські ради Житомирського району. Рівень спроможності громади – 4,2 бали, пона 15 тисяч населення, площа 312 кв. км.

Глибочицька  ОТГ.

У 2017 році Глибочицька сільська рада об’єднала довкола себе дві сільські ради Коростишівського району – Студеницьку та Кмитівську.

Відповідно до проекту Перспективного плану, формування територій громад Житомирської області Левківська сільська рада у 2018 році була доєднена до складу Глибочицької  ОТГ.

За Перспективним планом, затвердженим урядом України 15 квітня 2020 року, до складу Глибочицької ОТГ входить Левківська сільська рада.

Практика об’єднання в Житомирському районі  показала, що на місцях  гостро стоїть питання лідерства. Яким би не було бажання голови ОТГ, без підтримки громади, інших органів, які мають повноваження, результату не буде.

Колишній голова Оліївської ОТГ Михайло Скок, створюючи громаду з сусідніми селами Черняхівського району, знайшов аргументи, які й спричинили таке об’єднання.

Голова Глибочицької сільської ради Сергій Сокальський, йдучи на об’єднання з сільськими радами Коростишівського району, упередив приєднання Глибочиці  до міста Житомира. Час показав, що рішення це було правильним і вигідним для громади.

Новогуйвинський селищний голова Зоя Гончаренко  до кінця відстоювала створення Новогуйвинської ОТГ і зрештою цього досягла.

Окремі сільські голови, втративши відчуття реальності, не змогли у процесі об’єднання прийняти вигідні для своїх громад рішення і це призвело до значних втрат. Адже по тих ОТГ, які запрацювали, стало очевидним, що децентралізація допомогла у короткий термін здійснити справжній ривок щодо повноцінності розвитку місцевого самоврядування у всіх його галузях.

З жовтня 2020 року усі села нинішнього Житомирського району будуть у складі об’єднаних громад.  З 32 сільських рад та 1 міської ради буде утворено 7 ОТГ. Голови та депутати місцевих ОТГ отримають більші повноваження та нову систему оподаткування.  

Районні ради та адміністрації будуть реорганізовані. Згідно з новим планом об’єднання територій громад,  у Житомирській області буде  всього 4 райони (замість 23, які є нині),  центрами яких будуть: Житомир, Бердичів, Коростень та Новоград-Волинський (див. карту  на 4 стор. – ред.).

У районах буде створено префектури, які контролюватимуть законність прийнятих рішень в ОТГ. Повноваження виконавчої влади перейдуть до ОТГ.

Час роздумів, вагань, невизначеності, дискусій щодо добровільного об’єднання вже закінчився. Тепер потрібно використовувати надані державою повноваження та раціонально використовувати податки для розвитку територій ОТГ. Як показав досвід діяльності перших громад, потрібно приймати іноді непопулярні рішення, щоб отримати можливість розвитку, зростання та збереження села. Сьогодні ОТГ, які сформували потужні команди, навіть при незначних фінансових ресурсах можуть бути спроможними та ефективними.

Громади Житомирського району знаходяться біля обласного центру, де є інфраструктурна база та великий кадровий потенціал. І це  перевага, якої не мають десятки інших громад регіону.

Усе, що потрібно для розвитку громад, є. Лишається лише використати ці можливості, правильно та вчасно.

І знайти лідерів, які ці можливості реалізують, не боячись ніяких тернистих перепонів попереду.

Обирайте  перспективного, сильного та далекоглядного лідера! 

Сергій ЮХИМЧУК

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.