
Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко вважає, що пік епідемії захворюваності COVID-19 в Україні очікується між 15 і 25 квітня. Про це він написав у Facebook.
Епідемія нагадала на Житомирщині про себе ще однією смертю від коронавірусу — 4 квітня у Бердичеві від цієї хвороби помер 49-річний чоловік. Коронавірус у пацієнта зафіксували 26 березня. Після того, як лабораторно підтвердили COVID-19, чоловіка рятували «усім миром»: і лікарі, і рідні, і сусіди. Однак стан хворого погіршився і пацієнта підключили до апарату ШВЛ. Заразитися бердичівлянин міг у Борисполі, куди возив свого знайомого.
9 квітня померла 81-річна жінка з Бердичівського району.
Отже, нові карантинні правила, які приніс цей останній тиждень, навряд чи скоро відмінять. А поки половина українців обмежили вихід з дому через карантин, третина – дотримуються часткових обмежень, запевняють фахівці соціологічної групи «Рейтинг». Нагальна потреба — це робота, вигуляти пса, похід в аптеку… Однак карантину дотримуються не всі. 7 квітня, у день Благовіщення, натовпи вірян були помічені біля храмів УПЦ МП, зокрема біля Спасо-Преображенського собору в Житомирі. Після втручання поліції віряни розійшлися.
Водночас Свято-Михайлівський кафедральний собор давно вже повідомив, що через пандемію коронавірусу в Україні працює у закритому режимі.
Після сумного перебігу пандемії у Іспанії та Італії тепер навряд чи хтось сумнівається у доцільності ухвалених днями Кабміном додаткових обмежень, пов’язаних з карантином.
Однак є тут і певні нюанси. Щоб люди могли ходити у масках у громадських місцях, маски повинні продаватися в аптеках. А ще – маємо не порушувати правила карантину. Днями стала свідком того, як водій переповненого автобуса просив закрити шторки на вікнах, аби не було видно, скільки пасажирів у салоні. А коли в автобус без маски зайшла молода дівчина і їй зробили зауваження відносно цього, розгорілася дискусія на тему: чи потрібна ця маска взагалі і кого вона врятує…

Кожен з нас з нетерпінням чекає, коли нарешті закінчиться карантин і життя знову стане таким, яким воно було ДО… Адже люди часто цінують лише те, що втрачають, навіть якщо мова йде про речі прості і звичні. І от тепер багато хто мріє про той момент, коли, нарешті, можна буде вільно гуляти парками і скверами, коли вулиці стануть багатолюдними, а ресторани, кафе і кав’ярні знову наповняться відвідувачами, які сидітимуть БЕЗ МАСОК… Коли не треба буде стояти в черзі, аби зайти до магазину, коли біля входу не буде охоронців з антисептиками, коли на дитячих майданчиках голосно і весело зазвучить дитячий сміх. Коли не треба буде думати, якими будуть поминальні дні і Великдень і чи пощастить не підхопити вірус.

До речі, про Великдень: паски у Житомирі освячуватимуть прямо на хлібзаводах.
«Епідемія зупиняється лише тоді, коли інфікований, до моменту виявлення у нього захворювання, за статистикою, встигає заразити менше однієї людини», – вважає Антон Геращенко.

Не зовсім зрозуміло. Швидше б вже відступила ця пандемія, а за вікном була б просто весна…
Зоя ЮХИМЧУК