Сьогодні: 18 листопада 2019 року - понеділок

wordpress themes.

НАРОДНОМУ РУХУ УКРАЇНИ – 30 РОКІВ!

8-10 вересня 1989 року в Київській Політехніці відбувся Установчий З’їзд, на якому був заснований «Народний Рух України за перебудову». На основі принципів економічного, політичного та ідеологічного плюралізму вдалось об’єднати в Русі представників різних поглядів: від комуністів-реформаторів до членів Української Гельсінської Спілки.

Але ядром організації стали політв’язні: В. Чорновіл, Л. Лук’яненко, брати Горині та тисячі інших, що повернулися із сибірських таборів, а також інтелігенція на чолі з І. Драчем, якого було обрано першим Головою Народного Руху України за перебудову.

Чисельність Руху на час Установчого З’їзду становила 280 тисяч осіб. У перший рік існування Рух провів багато заходів, метою яких була консолідація української нації, відтворення історичної пам’яті народу та посилення ролі української мови.

Однією  з найбільших акцій був «живий ланцюг» між Львовом та Києвом 21 січня 1990 року на честь 71 річниці Акту Злуки між УНР та ЗУНР. Рухівці Житомирщини взяли активну участь в цих заходах.

Аварія на ЧАЕС не залишила людей байдужими: в Коростенському та Малинському районах постійно відбувались екологічні мітинги.

Крім того, в м. Коростень активно діяло товариство української мови «Просвіта».

В Житомирі проходили мітинги «Громадянського фронту» на чолі з А. Ярошинською та діяла Українська Гельсінська Спілка на чолі з В. Овсієнком. Все це стало фундаментом для створення Народного Руху України в Житомирській області.

9 лютого 1990 року Рух був офіційно зареєстрований  владою як громадсько-політична організація. На виборах у березні 1990 року Демократичний блок України взяв чверть місць у Верховній Раді УРСР і створив парламентську опозицію – Народну Раду.

У трьох західних областях: Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях, Рух одержав перемогу  і прийшов до влади.
В. М. Чорновіл  очолив Львівську обласну раду .

1 грудня 1991 року українці на референдумі підтримали Акт проголошення Незалежності, але не обрали Президентом України В. М. Чорновола. Тоді постала дилема: співпрацювати з Президентом України Л. Кравчуком чи залишатися в опозиції.

28 лютого – 1 березня 1992 року на З’їзді Руху, щоб уникнути розколу, було обрано трьох співголів Руху: І. Драча, М. Гориня та В. Чорновола. Але вже в грудні 1992 році на IV З’їзді Руху Вячеслава Максимовича обрано єдиним Головою. З’їзд  засвідчив перетворення Руху на політичну партію. Офіційно Рух був зареєстрований як партія 1 лютого 1993 року.

На позачергових виборах до Верховної Ради України в 1994 році Народний Рух України здобув 20 мандатів  та сформував свою депутатську фракцію.

За чотири роки Голові Руху В. М. Чорноволу вдалось згуртувати  всіх, хто стояв у витоків Народного Руху України, і вже в 1998 році на парламентських виборах партія посіла друге місце і провела до Верховної Ради України 48 депутатів. Але це було першим кроком, щоб перемогти на президентських виборах. В. Чорновіл запропонував модернізувати Рух. Але цього не вдалося зробити. Після проведення І етапу  ІХ Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Народного Руху України 30 народних депутатів на чолі з Ю. Костенком висловила недовіру В. Чорноволу і провела свій З’їзд.

7 березня 1999 року делегати ІІ етапу ІХ Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Народного Руху України висловили  підтримку В. М. Чорноволу і обрали його Головою Руху.  На З’їзді із членів Руху виключено голову ЖОО НРУ С. К. Васильчука без права поновлення, а в крайовій організації призначено перереєстрацію. Згодом три чверті рухівців Житомирщини підтвердили своє членство в НРУ.

Вячеслав Максимович день і ніч їздив по Україні, щоб згуртувати рухівські ряди. Повертаючись із Кіровограда до Києва 25 березня 1999 року, неподалік  м. Бориспіль В. М. Чорновіл загинув у автокатастрофі. До цього часу правоохоронні органи  не завершили розслідування. Рухівець полковник поліції М. Степаненко веде власне розслідування, написав п’ять книг  і стверджує, що це було сплановане вбивство.

Рух очолив Г. Й. Удовенко, який посідав посаду голови НРУ до 2003 року. В 2002 році Рух увійшов у виборчий блок «Наша Україна», але рухівці виступили проти створення єдиної партії на З’їзді блоку.

На ХІІІ З’їзді НРУ Головою Руху було обрано Б. Тарасюка. При його керівництві Рух почало «штормити»  від «Нашої України» до ВО «Батьківщина». На завершення він особисто покинув Рух і став заступником у Ю. Тимошенко. При цьому знищив багато крайових організацій НРУ. Житомирська обласна (крайова) організація НРУ була ліквідована  юридично, викрадено документацію, печатки, реєстраційні документи.

Лише 5 березня 2016 році на відновлювальній  Конференції ЖОО НРУ вдалось відродити всі районні організації Руху в області та організація нарешті повноцінно запрацювала. Рухівці достойно відзначили 80-річчя  В. М. Чорновола, провели Кубок з баскетболу, активно допомагають школам в м. Радомишль та смт Кам’яний Брід, що носять його ім’я.

Сьогодні в  рухівських  лавах налічується понад  дві тисячі осіб. Зроблено перші кроки у виборчих перегонах як  до об’єднаних територіальних громад, так і на президентських виборах.

Нині Рух в пошуку нових  ідей та зміни програми партії.  Кожен день партійні ряди поповнюють нові рухівці. Радує, що серед них багато молоді.

Вітаю всіх рухівців і кожного українця зокрема із 30-річчям легендарної партії «Народний Рух України». Кожен з нас причетний до Руху, бо разом виборювали Незалежність України, а нині її захищаємо.

Слава Україні!

 Слава Руху!

Олег ЛАГНЮК,

голова Житомирської обласної (крайової)

організації політичної партії

«Народний Рух України»,

один із засновників Руху

на Житомирщині

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Follow by Email
Facebook
Twitter
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.