В одному із інтерв’ю депутат обласної ради Ігор Ходак стверджував журналісту, що останні понад три роки не був у відпустці через те, що є заручником власного бізнесу.

Цитуємо:

«Чи правда,що Ви понад три роки не були у відпустці?

Ігор Ходак: Змогу фінансову я маю точно. Але не маю змоги за фактом цього зробити.

Чому? Ви – заручник власного бізнесу?

Ігор Ходак: Так, на жаль, так. Великий бізнес – це така річ, в моєму розумінні, яка не має початку і не має кінця».

У зв’язку із цим напрошується низка запитань.

По-перше: чи означає це, що саме через власний бізнес Ігор Ходак пропускав нечисельні – 1-2 рази на квартал – пленарні засідання Житомирської обласної ради?

По-друге: чи зможе Ігор Ходак, зважаючи на процитоване вище, добросовісно щоденно та фахово відстоювати інтереси виборців у єдиному законодавчому органі України, потрапляння до якого ним на разі видається фантастикою, до того ж не лише без юридичної, а будь-якої вищої освіти?

По третє: заперечуючи причетність Ігоря Ходака до полювання у січні 2018 року, яка найпевніше планувалася як прелюдія до застілля високих чинів правоохоронних органів і місцевого олігарха, під час якого нібито з дороговартісної нарізної зброї отримав поранення єгер Федір Ковальчук, житель села Гвоздярні, голова Романівської районної ради Олександр Кондратюк стверджував, що Ігор Ходак не міг бути учасником цього заходу, оскільки перебував у курортній карпатській перлині  «Буковель». А як же без нього великий бізнес, який не має початку і кінця?

До слова, тоді лісівник Федір Ковальчук після поранення був доставлений для надання медичної допомоги не у центральну районну лікарню, яка знаходиться поруч, а до Житомира, відстань до якого складає біля 65 км неякісного стану дорогою, яку найбільшою мірою розбивають лісовози успішного підприємця з важкою твердої породи деревиною. До того ж приватним автотранспортом. А працівники правоохоронних органів певний час не розміщували відповідне повідомлення на сайті ГУНП у Житомирській області «через надмірну завантаженість роботою». Чи, все ж таки, з якоюсь метою намагалися приховати цю резонансну подію від громадськості, тим самим даючи підстави вважати не безпричинними розмови про ймовірність планування та організації зустрічі великих чиновників з бізнесом?

До слова, одного з таких нібито частих гостей Ігоря Ходака – порошенківського начальника СБУ у Закарпатській (а до того Вінницькій та Житомирській) області Володимира Пахнюка нещодавно звільнив з посади новий Президент України, чому навряд чи зрадів «опозиційний» Ігор Ходак.

По-четверте: чи такий вже успішний з частим травматизмом хоч би з суто економічної точки зору бізнес Ігоря Ходака? Навіть лояльне до нього керівництво романівської місцевої влади вважає, що ні, систематично наголошуючи на нарадах про необхідність вести бізнес чесно – з юридичної та моральної позицій. Особливо, коли мова заходить про показник рівня заробітної плати на Романівщині, за який її не рідко картали на обласному рівні.

Так, на виконання доручення голови Романівської райдержадміністрації на підставі офіційних даних, відділ економічного розвитку, інфраструктури та торгівлі РДА встановив, що у червні 2017 року середній рівень заробітної плати на промислових підприємствах району склав 3754 грн. При цьому, у ходаківському ТОВ «Вівад-09» – лише 3230 грн. Це – не просто значно менше ніж, наприклад, на ДП «Романівський лісгосп АПК»  – 4942 грн., чи ПАТ «Печанівський КХП» – 5183 грн., це – на півтисячі нижче середньомісячного показника.

Така статистика може свідчити або про те, що на підприємстві ТОВ «Вівад-09» не тільки часто калічать працівників через неналежну техніку безпеки, а й не цінять належним чином людську працю. Можливо,  там, порушуючи трудове законодавство, виплачують зарплати «у конвертах»? Чи і одне, і друге? Що аж ніяк не вписується у роздутий міф про «успішного підприємця-благодійника» Ігоря Ходака. Як і вимушені безоплатні відпустки працівників ТОВ «Вівад-09».

Павло ОСТРІГ

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах: