Сьогодні: 20 квітня 2019 року - субота

wordpress themes.

ЗАВІДУВАЧ ЖИТОМИРСЬКОЇ АМБУЛАТОРІЇ №19 ГАЛИНА ПЕРЧИК: «УКРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ ІЗ КОЖНОГО З НАС»

Галина Перчик [1600x1200]

Замість того, щоб нарікати і розкидатися негативними емоціями, варто почати змінювати себе. Із наших маленьких кроків розпочинається Україна, яку люблять громадяни і поважають міжнародні партнери.

Саме із закликом  сумлінно працювати, нести відповідальність за свої вчинки і не піддаватися розчаруванням виступив на одному з останніх засідань уряду Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Будь-які зміни ми можемо робити разом – через свою відповідальність і відповідальність мільйонів. Україна – це не просто місце на карті. Україна – це велика європейська країна з безмежними можливостями», – підкреслив Гройсман.

Завідувач амбулаторії №19 комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської міської ради Галина Перчик своїм прикладом доводить, що Україна розпочинається з кожного з нас. Вона впевнена, що в нас чудова держава, якій треба трішки допомогти. При цьому, успішним і щасливим можна стати вдома, не шукаючи кращої долі за кордоном.

– Галино Богданівно, розкажіть, як ви прийняли рішення стати лікарем, і вже маючи диплом, пішли працювати за фахом?

– Вибір професії – це дуже відповідальне рішення. У дитинстві мені хотілося допомагати всім, кому було погано і боляче. Тому й постійно як могла рятувала хворих кошенят, цуценят та домашню птицю. От саме тоді у мене виникло бажання стати лікарем і допомагати людям. Я закінчила Івано-Франківський національний медичний університеті. Лікарем працюю 4 роки, з яких останні півроку завідувачем амбулаторії.

– Яке зі своїх досягнень за останні роки вважаєте найуспішнішим і  що вам допомагає досягати цілей?

– Найбільший мій успіх  – те, що я піднялася від рівня звичайного лікаря до завідувача амбулаторії. Цього мені вдалося досягти своєю працею і наполегливістю. Звісно, я не зупиняюся на тому, що знаю та вмію, а прагну вдосконалюватися, стараюся вчитися чомусь новому і не забуваю про пацієнтів. Керувати лабораторією – це одна справа, а лікарська діяльність – зовсім інша. Тут постійно потрібно дбати про людей. Комусь допомагає лікування, а хтось чекає на тепле слово і підтримку, що також дуже важливо.

– Багато людей виїжджають на роботу за кордон. При цьому, більшість працює там не за фахом. Чи виникали у вас думки про зміну країни проживання?

– Чимало українців, які прагнуть підвищити рівень свого матеріального добробуту, задумуються над тим, щоб покинути свою державу в пошуках кращого життя. Так, вони їдуть, але реалізувати там себе як фахівці не можуть. Для цього потрібно продовжувати навчання, аби підтвердити свою кваліфікацію, що не всім під силу. Я не маю наміру емігрувати, бо хочу змінювати свою державу і допомагати тим, хто тут живе. Для мене важливо бути маленькою частинкою нашої великої України. У нас прекрасна держава, але їй потрібно трішки допомогти.

– Ви кажете, що у нас прекрасна держава. А за що любите Україну?

– Ціную те, що українці прагнуть до змін і відстоюють справедливість. Та й загалом наш народ унікальний, бо вижив, незважаючи на те, що історично перебував під владою інших держав. Дехто каже, що нічого в державі не змінюється, але не треба забувати, що Україна починається із кожного з нас. Варто змінювати себе, своїм прикладом людей навколо, а відтак і державу. Мене захоплюють наукові відкриття українців. Пишаюся тим, що Україна – це батьківщина нобелівських лауреатів. Більше  того, ми розумні, працьовиті, гостинні, толерантні, дружелюбні, готові прийти на допомогу в будь-який момент, але самі себе недооцінюємо.

– Про що мрієте?

– Хочу і прагну надалі опановувати свою професію і приносити користь людям, піклуючись про їхнє здоров’я. Крім того, мрію про люблячу сім’ю і вірних друзів. Кому ж не хочеться достатньо заробляти, щоб подорожувати і відкривати для себе світ. Звичайно, для цього треба наполегливо й самовіддано працювати.

– Щоб ви побажання молодим українцям, які обирають професію, закінчують університет, шукають роботу чи вже почали свій професійний шлях?

– Хочу побажати молодим людям, аби вони були щасливими. При цьому треба пам’ятати, що це потребує часу і зусиль. Щиро зичу любити свою країну і вболівати за її народ та його успіхи.  Головне – це обирати у житті той шлях, до якого лежить душа, аби пройти його не марно, а приносити користь і робити світ добрішим, бо навколо так багато негативу. Також бажаю Україні, щоб вона була багатою і щасливою.

Інтервю записала

Ірина КАРПЕНКО

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Follow by Email
Facebook
Twitter
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.