Сьогодні: 25 липня 2021 року - неділя

wordpress themes.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО СИБІРКУ

Сибірка (Anthrax) – гостре інфекційне захворювання тварин і людей, щопроявляється септицемією та вираженою інтоксикацією або утворенням карбункулів. Збудник сибірки – Bacillus anthracis – паличка, яка понад 100 років зберігається в навколишньому середовищі (в ґрунті) у вигляді стійкої форми  – спори. Недарма місця захоронення трупів тварин, які загинули від цієї хвороби, називають «проклятими полями».

Ознаками ураження тварин є:

  • При блискавичному перебігу, що реєструється нечасто у овець, коней і великої рогатої худоби, помічають збудження, підвищення температури тіла, прискорення пульсу і дихання, синюшність видимих слизових оболонок. Тварина раптово падає і гине в корчах. З носової і ротової порожнини виділяється кров’яниста піна, а з прямої кишки – кров. Тривалість хвороби декілька годин.
  • При гострому – у великої рогатої худоби і коней спостерігають підвищення температури тіла (41-42 градусів), прискорення пульсу (80-100 і більше поштовхів за 1 хв.) та дихання. тварина пригнічена, відмовляється від корму. Тривалість хвороби 2-3 дні. в агональній стадії виникають корчі, виділяється кров’яниста, піниста рідина, тварини гинуть з ознаками асфіксії.
  • При підгострому – у тварин дещо поліпшується стан, вони починають споживати корм, температура тіла знижується, без лікування виникає рецидив і тварина гине. тривалість хвороби до 6-8 днів.
  • Хронічний перебіг сибірки характеризується прогресуючим схудненням, ураженням підщелепових і заглоткових лімфатичних вузлів. Хвороба при цьому триває 2-3 місяці.
  • Карбункульозна форма сибірки у тварин спостерігається при гострому і підгострому перебігу хвороби. У великої рогатої худоби на різних частинах тіла (підгруддя, шия, живіт) на місці первинного проникнення збудника з’являються різко обмежені тверді, болючі запальні набряки шкіри і підшкірної клітковини. з часом утворені карбункули стають дифузними, безболісними, синьо-багряного кольору з некротичним розпадом.
  • Ангінозна форма сибірки здебільшого спостерігається у свиней і проходить переважно з локальним ураженням глоткового кільця, лімфатичних залоз, корня язика, глотки, гортані. в подальшому запальний процес з прогресуючим некрозом і набряком переходить на підшкірну клітковину шиї, голови, підгруддя з формуванням пухлиноподібного утворення в підщелеповому просторі та на верхній частині тіла.

В разі появи ознак захворювання тварин на сибірку потрібно негайно звернутися до ветлікаря чи до районних ветеринарних служб. Якщо підозра на захворювання виникла під час розробки туші, роботу негайно припиняють, а у ветлабораторію на аналіз відправляють частину селезінки і лімфовузли. Категорично забороняється вживати м’ясо і молоко тварин уражених хворобою.

Передають інфекцію також оводи, мухи. люди заражаються після контакту з хворими тваринами. Бацила проникає у кров через пошкоджені ділянки шкіри та слизових оболонок.

Прихований період триває від кількох годин до 6-8 днів, частіше – 2-3 дні. Потім проявляються перші симптоми хвороби – висока температура, нездужання, головний біль, кров’яний пронос, болі в животі, серцева слабкість. При шкіряній формі на місці потрапляння збудника з’являється фурункул зі швидким наростанням набряку та свербіння. Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують.

У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. захворювання протікає тяжко і може призвести до смерті хворого, тому надзвичайно важливо при підозрі на захворювання сибіркою негайно звернутися до лікаря.

Профілактика.

Найнадійнішим захистом тварин від цієї інфекційної хвороби є їх щеплення. Важливо, щоб у місцях, де траплялися випадки сибірки, щепленням було охоплено 100 % домашніх і сільськогосподарських тварин. У населених пунктах, де виникло захворювання на сибірку, запроваджується карантин. Особам, які мали фізичний контакт із хворими тваринами, вводять специфічний гамма-глобуліні антибіотики. Труп загиблої тварини спалюють із дотриманням ветеринарно-санітарних правил. Місце її утримання й територію навколо дезінфікують. Хворих тварин ізолюють і лікують, підозрілих на захворювання – імунізують із наступним спостереженням і вимірюванням температури тіла впродовж 10  діб. Карантин знімають через 15  діб після останнього випадку загибелі тварини і проведення дезінфекції.

Борис ГУЩИН,

начальник Житомирського районного

 управління ГУ Держпродспоживслужби

в Житомирській області

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.