Сьогодні: 16 жовтня 2021 року - субота

wordpress themes.

ЧОМУ ПІДПОЛКОВНИК ПОЛІЦІЇ САДОВСЬКИЙ НЕДОТОРКАННИЙ?

Історія із затриманням директора Тетерівського будинку-інтернату Гончарова О. В., якого поліція звинувачує  в експлуатації вихованців інтернату, мала широкий розголос. За даними правоохоронців, директор будинку-інтернату начебто  з метою незаконного збагачення, відправляв на ринок вихованців інтернату. Начебто він передав трьох підопічних з особливими потребами своєму зятю, який на власному автомобілі відвозив їх на ринок, де експлуатував на розвантаженні розфасованої у мішки цибулі.

Газета «ПРИМІСЬКЕ  ЖИТТЯ»  досліджувала цю історію. Наш кореспондент зустрічався з вихованцями інтернату, які сказали, що працювали на ринку з власного бажання і за те отримували гроші. Вони навіть дякували за можливість отримати будь-який підробіток, адже  їм також потрібні гроші на першочергові потреби.

На час слідства директор інтернату був відсторонений від посади. Слідство у справі закінчилося.  7  березня Гончаров О. В. повернувся до виконання своїх обов’язків.  Вихованці інтернату зустріли його, як батька (на фото). А вже 11 березня, відколи Гончаров написав заяву на відпустку, голова Житомирської обласної ради видав розпорядження  «Про звільнення Гончарова О.В.».  20 березня це розпорядження було розміщено на офіційному сайті облради, у якому зазначено:  «Звільнити Гончарова Олега Володимировича з посади директора комунальної установи «Тетерівський дитячий будинок-інтернат» Житомирської обласної ради 22 березня 2019 року у зв’язку із закінченням строку трудового договору, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. Внести розпорядження на затвердження обласної ради».

Сам Гончаров О. В. вважає, що порушена проти нього  кримінальна справа є надуманою і немає судової перспективи. Справу досі не подано до суду, хоча досудове розслідування закінчено ще в лютому. Таке зволікання, на думку Гончарова О. В., може говорити про те, що справу «шито білими нитками».

Донька Гончарова О. В.  Ольга розповіла досить несподівані подробиці:

– 20 лютого, за день до закінчення досудового розслідування у справі мого батька, мені також оголосили  про підозру,  інкримінують злочин, передбачений ст. 149 (торгівля людьми, здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою, службовою особою з використанням службового становища, від якої потерпілі були у матеріальній та іншій залежності) Кримінального кодексу України. Ці звинувачення є абсурдними. Серед трьох хлопців, які в той день підробляли на ринку, був і мій хрещеник. Вони виявили бажання попрацювати і ми їм платили за це. 

Яка  торгівля людьми?

Яка експлуатація?

Яке збагачення?

Хочу сказати, що з першого дня слідства я та моя родина зіткнулися з вимаганням коштів зі сторони працівників поліції, підробкою документів з боку слідчих, незаконними візитами оперативних працівників до моєї оселі та іншими проявами тиску на мою родину.

Стосовно підозри, хочу заявити, що це ніщо інше, як помста за мої заяви до управління внутрішньої безпеки у Житомирській області притягти до відповідальності начальника відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми  ГУНП в Житомирській області, підполковника поліції Вадима Садовського.  В. Садовський шантажував нашу родину, вимагав кошти у моєї матері, у мене. З цього приводу я зверталася і до інших правоохоронних органів, надала докази його протиправної діяльності. Однак досі відповіді не отримала.

Мої сподівання на справедливість виявилися марними та завершилися підозрою мені у скоєнні злочину.

Мабуть, це й була така  відповідь на мою заяву стосовно Садовського? 

На превеликий жаль, я переконалася, що  закон є вибірковим. Невинний може стати підозрюваним, а підполковник, який  залякуючи людей, вимагав гроші, чомусь недоторканний…

Не лише наша родина  потерпає від незаконних дій правоохоронців у цій справі. Вихованцям будинку-інтернату,  де я раніше працювала, під час розслідування були проведені експертизи. Справа у тім, що вони не відповідають дійсності і спрямовані на те, щоб зробити нормальних хлопців недієздатними та поставити крапку на їхній подальшій долі. Хлопці розумні, кмітливі, врівноважені і не заслуговують на те, щоб заради чиїхось інтересів потрапити до психоневрологічного закладу.

Сам Гончаров О. В., будучи на посаді директора, ще до арешту домовився про переведення старших вихованців інтернату до геріатричного закладу,  де їх очікувала б краща доля, де вони могли б вести повноцінний спосіб життя. 

Однак  тимчасове керівництво інтернату вже готує документи щодо  їх від’їзду до психоневрологічного закладу.

Дивує інше, що працівники правоохоронних органів, фабрикуючи справи, руйнують людські життя.  

Питання в тому, де шукати захисту і справедливості…

Петро ТАРАСЮК

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.