Сьогодні: 23 червня 2021 року - середа

wordpress themes.

Сергій КОТВИЦЬКИЙ: «ДЕПУТАТ НЕ МАЄ ПЕРЕТВОРИТИСЯ У «КНОПКОДАВА»

Інтерв’ю голови постійної комісії з питань бюджету та комунальної власності Житомирської районної ради  Сергія Валерійовича КОТВИЦЬКОГО.

– Чи відповідає реальності депутатська діяльність вашим очікуванням?

– На даний час вже пізно про це говорити, адже пройшло більше трьох років, відколи мене обрали депутатом районної ради. Детально вивчивши ситуацію та поглибившись у вирішення першочергових проблем, якими стурбовані мешканці району, я зрозумів, що одного мого бажання та прагнення допомогти змінити щось є замало. Адже на вирішення тих чи інших проблем впливає занадто багато факторів, в тому числі і людські, які, на жаль, непідвладні та не підконтрольні для депутата, і розуміючи це, я задаю собі це запитання: «Навіщо мені це все було потрібно?».

 Можу відверто запевнити, що мав на меті єдину ціль: принести користь людям і свої знання та досвід вкласти в розвиток Житомирського району. Як юрист, я досягнув певного результату. Тому я часто бачив, що можна зробити більше, що робиться не так, що багато проблем можна швидше і простіше розв’язати. У мене було своє бачення та прагнення допомогти у вирішенні тих чи інших проблем. Тому я пішов на вибори.

Перш за все, що мене спонукало до депутатства – це можливість самому брати активну участь у житті свого району, у певних процесах, долучатися до прийняття рішень, що, на мою думку, мали б позитивно вплинути на розвиток сільських територій, принаймні,  спробувати долучитися до позитивних змін і з середини бачити, що добре, а що негативно впливає  на те чи інше вирішення проблеми. 

До того, як почали створюватися ОТГ, районна рада розподіляла разом  з райдержадміністрацією бюджет району, визначала пріоритетні напрямки. Районна рада – це 36 депутатів, яких обрали люди, уповноважили їх на вирішення місцевих проблем.

Що ж фактично ми маємо сьогодні ?

Четвертий рік поспіль на сесії райради відбувається одностайне голосування за рішення, які пропонує  райдержадміністрація.

Депутати можуть розпорядитися лише 30-ма відсотками з перевиконання бюджету, і ці кошти спрямувати на свій округ, де їх обрали, щоб допомогти у вирішенні якоїсь проблеми. Але це мізерні кошти. Якщо протікає шкільний дах, чи треба відремонтувати фельдшерський пункт, кошти для цього потрібно «вибивати». Тобто, районні депутати одноосібно не можуть залагодити  звичайні проблеми людей.

Навіщо тоді районна рада? Проголосувати за бюджет, який «склала» без участі депутатів  райдержадміністрація? Можливо, при цьому враховуються окремі пропозиції депутатів, але це поодинокі випадки.

Депутат районної ради не має перетворитися у «клопкодава», як це відбувається у Верховній Раді (у районній раді діє електронна система голосування – ред.).

Розподіляти бюджет мають депутати районної ради, яких уповноважила громада на вирішення їхніх буденних питань. Депутати мали б сісти за стіл, обговорити існуючі проблеми в районі і знайти шляхи для їх вирішення.

Що можна зробити за 30 тисяч, якими розпоряджається депутат? Практично нічого.

кот 1 [1600x1200]

– Але у вас є всі повноваження впливати на ці процеси…

– Рух всіх грошових «потоків», які стосуються доходів і видатків, здійснюється через бюджетну комісію, де приймається рішення про виділення коштів і відповідна рекомендація депутатам на сесію. Всі питання на комісії проходять аналіз і обговорення, переважно залучаються фахівці відповідного профілю для надання тих чи інших пояснень, розпорядники коштів надають обґрунтування, тому «просто так» бюджетні кошти ніхто не виділяє. Загалом можна сказати, що одне з основних призначень комісії – це контроль грошових потоків.

Однак тут виникає чимало запитань.

На кожній депутатській комісії, на якій погоджували районний бюджет, я щоразу запитував керівників управлінь і відділів РДА про те, що вони зробили, що вдалося поліпшити за минулий рік. Наприклад, що зробив відділ культури і туризму РДА для розвитку туризму у районі? Хтось чув про туризм у Житомирському районі? Там, де я спілкуюся з людьми, про це ніхто нічого не знає.

Чим займається відділ економічного розвитку? Начебто, має  допомагати розвиватися економіці або сам її розвиває? На одній з комісій запитав: що ви робите?  У відповідь: запрошуємо підприємців на ярмарки, надрукували план економічного розвитку району.

Кому від цього яка користь?

У минулорічний проект бюджету на охорону Коднянської школи, яка ще будується і при тому перебуває на балансі  управління освіти облдержадміністрації, пропонувалося виділити до 300 тисяч гривень. Коли поцікавився, чи є договір на охорону, виявилося, що його немає. Яким чином готували проект бюджету, чому і скільки ми мали оплачувати за охорону, мені не змогли відповісти.

Скажу відверто, 95 відсотків депутатів взагалі не вникають, що таке бюджет, субвенція, де вони беруться і  яким чином мають витрачатися ці кошти.

На засіданнях бюджетної комісії, які проводив, я намагався спонукати своїх колег-депутатів вникати у бюджетні процеси, щоб  вони цікавилися не лише витратною частиною, а пропонували, де бюджет може заробляти.

Величина бюджету означає лише велику кількість видатків, різного роду значних і дріб’язкових справ, куди необхідно спрямувати кошти. Тому вважаю, що головним є вміння вміло розпорядитися і використати наявні кошти і якщо не дивитися в майбутнє, то наявні гроші – це просто видатки, але якщо мати відповідну стратегію щодо розвитку, різного роду перспектив, тоді ці кошти можуть перетворитися на інвестиції і в майбутньому навіть на капіталовкладення.

На жаль, за ці роки в районі у жоден напрямок, який мав би приносити прибуток, кошти не вкладалися.

–  Ваше ставлення до процесу децентралізації?  

–  Процес децентралізації – гарна ідея, особливо фінансова децентралізація. Однак у цьому процесі є й «мінуси». Наприклад, мої батьки живуть у Буках і тепер, щоб отримати необхідну медичну допомогу, їм потрібно їхати в Тетерівку до лікаря чи за довідками. Є певні незручності, адже Тетерівська ОТГ «розтягнута» на 40 кілометрів. З чого виходили, визначаючи цей перспективний план формування ОТГ, я не можу зрозуміти.

Мені важко сказати, скільки  у процентному відношенні території  Житомирського району вже відійшло в ОТГ. Може, 60%. Виникає логічне питання: скільки працівників РДА після цього скорочено? Мені сказали, що один. Тобто більша частина території району вже в ОТГ, які перейшли на прямі фінансові відносини з державним бюджетом, а штат РДА не змінився, при тому, що певні функції дублюються вже в ОТГ.

–  Сергію Валерійовичу, чи вдалося вам реалізувати якісь значимі проекти?

–  Я ініціював певні зміни щодо розвитку спорту в районі, щоб у найвіддаленіших селах району діти могли відвідувати спортивні секції. Про це говорив і депутат Віктор Дєньга. Житомирська районна організація «ВФСТ «Колос», яка займається спортом на селі, має обмежену кількість гуртків, які діють, як правило, у приміських селах. А тому була пропозиція у кожній сільській раді відкрити спортивні гуртки.

Сектор у справах сім’ї молоді та спорту РДА проводив конкурсний відбір претендентів, які б мали забезпечити організацію спортивних секцій у селах Житомирського району. На перше засідання прийшло 15 керівників спортивних організацій. Однак після того, як озвучили перелік документів, серед  них  –  оцінка спортивного залу в школі, де мають відбуватися тренування, залишився лише один учасник. Він зібрав усі документи, підписав договір, але фінансування так і не отримав.

Оскільки я був ініціатором змін, які не сталися, свої депутатські кошти нині спрямовую на розвиток спорту.

У районній раді було кілька ініціатив щось зробити значиме. Була моя пропозиція запровадити електронну картотеку у Житомирській районній лікарні, синхронізувати її з аптеками, запровадити електронний запис до лікарів та інше. Для цього була написана відповідна програма. Однак цей проект не знайшов підтримки у депутатського корпусу.

У тій програмі, серед іншого, була закладена комунікація з районною центральною аптекою, яка сьогодні потрапила у скрутне фінансове становище.

Після цього для себе я зробив несподіваний висновок, що нинішня влада зворотнього зв’язку з виборцями не має, людей не чують, з ними не спілкуються. Головне, що у владі не пропонують і не підтримують ініціатив щось змінити.

Ви спілкуєтеся з виборцями?

– Я живу в Зарічанах, часто  буваю в довколишніх селах і завжди розмовляю з людьми. Готовий підтримати усіх, хто до мене звернувся.

Інтерв’ю записала

Ірина КАРПЕНКО

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.