Сьогодні: 15 листопада 2018 року - четвер

wordpress themes.

ЗА ЩО ВІДСТОРОНЕНО ВІД ПОСАДИ ДИРЕКТОРА ТЕТЕРІВСЬКОГО ДИТЯЧОГО БУДИНКУ-ІНТЕРНАТУ?

інтернат 2 [1600x1200]

Нещодавно в пресі було розповсюджено інформацію про те, що директора комунальної установи «Тетерівський дитячий будинок-інтернат» Житомирської обласної ради затримали правоохоронці, звинувачуючи його за ч. 2 ст. 149 (торгівля людьми) кримінального кодексу України. Нібито директор інтернату відправляв своїх вихованців на різні роботи як «дешеву робочу силу». Директора відсторонили від посади та взяли під домашній арешт.

Кореспондент «ПРИМІСЬКОГО ЖИТТЯ» спробував розібратися в обставинах цієї справи.

Ось що розповів з цього приводу відсторонений директор Тетерівського дитячого будинку-інтернату Олег Володимирович Гончаров:

 – Почну з того, що вся ця історія бере у 2017 році, коли відбувалося скорочення педагогів інтернату. Цей крок був вимушений, ініційований департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації ще в серпні 2017 року, щоб привести у відповідність штатний розпис педагогів до вікового складу вихованців закладу.

У зв’язку з тим, що більша частина вихованців досягла 18-річного віку і перейшла в молодіжне відділення, яке функціонує при будинку-інтернаті, на думку фінансистів, вихованцям цього відділення педагоги вже не потрібні.

Були проведені відповідні  консультації, загальні збори колективу, засідання профспілкового комітету спільно з адміністрацією, на яких було прийнято рішення, хто підлягає скороченню. За нормативами, визначеними фінансистами скороченню підлягало 14 педагогів із загальної кількості 23, які безпосередньо працювали з вихованцями. Це була велика  та значуща втрата для закладу і дуже болюче питання для всього колективу. Довелося скоротити людей пенсійного віку, які пропрацювали багато років і вболівали за колектив і вихованців, внесли великий вклад в розробку нових методів роботи з ними.   

Також  скоротили  молодих педагогів, які мали найменший педагогічний стаж та найнижчу  кваліфікаційну категорію. Дехто, звичайно, залишився невдоволеним.    Після цього почали надходити скарги, телефонні погрози мені як директору, працівникам інтернату, які залишилися на роботі після скорочення.

У 2017 році з’являється неправдива інформація в газеті «20 хвилин» про скорочення Олени Августович, яку захищала адвокат Наталія Циганчук і яка пообіцяла в цій статті розібратися зі мною як з директором інтернату.

А далі були суди… Олена Августович та Наталія Циганчук програли справу і в Житомирському районному суді, і в апеляційному суді Житомирської області. Паралельно ними було написано заяву в Управління Національної поліції про неправомірні дії директора, в якій адвокат Н. Циганчук посилалася на колектив у особі О. Августович.

Отже, нічого не залишалося, як ініціювати цю «справу», коли законні методи були вичерпані…

Для об’єктивної інформації читачам газети дещо роз’ясню. Інтернат має два відділення: дитяче та молодіжне. Молодіжне відділення нараховує 64 вихованці віком від 18 до 35 років. А дитяче відділення до 18 років має 18 вихованців. Всього – 82.

 Будинок-інтернат не є закритим. Відповідно до положення, повнолітні вихованці, які не позбавлені дієздатності в судовому порядку, або дієздатність яких необмежена, мають право вільно виходити за межі закладу, подавши заяву або усно  повідомивши чергового персоналу або адміністрацію інтернату.

 – Олеже Володимировичу, зараз багато говорять про реформування інтернатних устав та соціальну адаптацію та реінтеграцію вихованців цих установ у громаду. Як цей процес проходив у вашій установі?

 – З 2013 року Житомирську область долучили до проекту по деінституалізації інтернатних установ за фінансування Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Починаючи з 2017 року,  наша область включена до пілотного проекту по реформуванню інтернатних установ. Ми зі свого боку провели психологічний та медичний аналіз можливостей наших вихованців знаходитись у нових реформованих відділеннях, а саме у відділенні підтриманого проживання для молоді, що знаходиться наразі у молодіжному відділенні. Перебування у цьому відділенні передбачає самостійне проживання у громаді за підтримки працівників інтернату, харчування, при потребі й  отримання реабілітаційних послуг. Постійно нас відвідували іноземні делегації з Німеччини, Канади, США, а також волонтери. У липні 2017 року нас відвідав уповноважений з прав дітей при Президенті України Микола Кулеба  разом з американською делегацією, які задовільно оцінили роботу установи в плані реформації і дотримання прав дітей та людей з інвалідністю.

Донька директора інтернату О. Гончарова Ольга, яка була також скорочена у 2017 році з посади вихователя, розповіла:

– На посаді вихователя я працювала  майже 4 роки. Знаю всі права наших хлопців і можу впевнено заявити, що вони ніколи не порушувалися ні персоналом, ні адміністрацією закладу. Ніколи до цього часу…

З 6 вересня 2018 року все змінилося. Коли до мене на місце тимчасового підробітку, а саме на ринок, приїхала група спецпідрозділу «КОРД» і поліція з відділу торгівлі людьми, які влаштували «маски-шоу»…

Вихованця інтернату Олександра Фокіна я похрестила ще у 2014 році, коли працювала на посаді вихователя у молодіжному відділенні,  він знаходився у моїй групі. Дорослий, дуже кмітливий, завжди веселий хлопець так по-дитячому і зворушливо одного разу сказав: «Я ще не хрещений, ви могли б стати мені хрещеною?».

Я розуміла, що це велика відповідальність, тому що у нього немає ні мами, ні тата, а тому я маю бути для нього за всіх. З тих пір у мене два сина.

За день до цього, а саме 5 вересня, до мене зателефонував мій хрещеник і попросив взяти його і ще двох його друзів до себе на ринок. Вони і до цих сумнозвісних подій приїздили до мене декілька  раз. Дуже любили бувати зі мною на роботі, адже тут могли поїсти чогось смачненького, чого в інтернаті не дають,  і серед людей побувати, по магазинам походити можна. Якщо допомагали мені щось, я платила кожному по 200 гривень . Отже, я їм і цього разу не відмовила.

Зранку 6 вересня мій чоловік забрав їх, щоб вони самі не добиралися і привіз до мене на ринок. Біля 9 ранку на нас налетіла поліція, перелякавши усіх довкола.   По-перше, ми одразу не зрозуміли, у чому нас звинувачують, а коли почули, що за ст. 149, ч. 2 (торгівля людьми), то взагалі були шоковані.

По-друге, у цей час мені зателефонували з інтернату і повідомили, що там також поліція розіграла «маски-шоу». Люди були в паніці, деякі навіть думали, що війна почалася.  І це у закладі, де перебувало 18 дітей!

Потім були обшуки. У мене вдома, у моїх батьків, в дитячому будинку та у квартирі заступника директора. Хочу зазначити, що нічого забороненого під час обшуків не було знайдено.

Увечері того ж дня, коли ми давали покази в управління поліції, допитували також вихованців інтернату, які знаходилися з нами на ринку, а саме Фокіна Олександра (25 років), Москалика Миколу  (26 років) та Кунця  Івана  (34 роки). Попри всі наші та їхні пояснення слідчі та прокурор незаконно назвали їх недієздатними (на папері).  

Затримали мого тата. А днем пізніше оголосили підозру моєму чоловіку.

Коли я дізналася, що ця справа була ініційована за заявами Циганчук і Августович, то не здивувалася, адже Августович Олена завжди вирізнялася лихослів’ям. Здивувало мене інше: як поліція за неперевіреними фактами та брехливими заявами може затримувати людей, адже це неприпустимо у цивілізованому європейському суспільстві.

Наразі йде слідство, і тому я не можу розповісти про порушення, які вчиняються щодо моєї родини.  Але я обов’язково розповім про це після закінчення слідства.

 – Ольго, ви спілкуєтесь з хрещеником після згаданих подій? Що змінилося для вихованців закладу на даний час?

 – Звичайно, спілкуюся. У вільний час відвідую його. Багато змінилося не тільки для нас, але й для них також.

По-перше, хлопці завжди мали право вільного виходу, яке на сьогодні їм обмежили. Ще у той час, коли я працювала, ми завжди мали індивідуальний підхід до кожного вихованця, так як персонал та адміністрація закладу не має права обмежувати пересування повнолітніх вихованців, як на території так і за її межами, то ми завжди проводили роз’яснювальні заходи про нашу відповідальність за їх життя і здоров’я, правила поведінки за межами закладу.  Наголошували на необхідності знати, де вони, і були завжди з ними на зв’язку.  Таким чином, вже протягом багатьох років вихователі та молодший медичний персонал мали довірливі відносини з дорослими вихованцями закладу.

По-друге, у хлопців зараз дуже важкий період ще й тому, що у пресі з’явилося багато неправдивої інформації про їхній заклад (адже це їхній дім) та про   директора (вони його називають батьком, а мене називали сестрою). Найприкріше те, що публічно поширюється брехня про цих хлопців та їхні діагнози. Навіть начальник поліції назвав їх на камери недієздатними. Для хлопців це дуже важке випробування та психологічна травма, адже наші вихованці ніколи не відчували соціальної  нерівності…

За відгуками перевіряючих  Міністерства соціальної політики, Тетерівський будинок-інтернат був одним з найкращих в Україні, адже тут було створено не лише партнерські, а якою мірою «домашні» відносини між персоналом та вихованцями. І зараз хтось це намагається зруйнувати…

Про це – у наступних номерах «ПРИМІСЬКОГО ЖИТТЯ».

Петро ТАРАСЮК

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Follow by Email
Facebook
Twitter
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.