Сьогодні: 15 листопада 2018 року - четвер

wordpress themes.

ПРО «ЗАБОРОНУ ДАРУВАННЯ» І «ВСТУПУ В СПАДОК»

доброльожа 19 [1600x1200]

З приходом осені ЗМІ вкупі з інтернетом системно лякають легковірних громадян різноманітними ускладненнями щодо оформлення спадщини і дарування через відсутність процедури оцінки майна. Аби з’ясувати ситуацію, кореспондент «ПРИМІСЬКОГО ЖИТТЯ»  звернувся до нотаріуса Віктора ДОБРОЛЬОЖІ. 

– Вікторе Віталійовичу, чи існує насправді проблема із даруванням та/або успадкуванням нерухомості?

– Якщо коротко, то жодних проблем наразі не існує. Проте останні років 5-6 ЗМІ та соцмережі аж «рясніють»  неперевіреною та недостовірною інформацією, яка насправді  є інформаційним фейком. Один раз написаний блогером чи журналістом в соцмережі матеріал фактично живе самостійним життям і з року в рік тиражується, вводячи легковірних громадян у неспокій, оману та роздратування. Я особисто не виключаю, що робиться це навмисно, аби дезорієнтувати громадян та збільшити психологічну напругу в суспільстві.

Інша річ, що влітку дійсно був короткий період, коли вводилися нові стандарти щодо оцінювання нерухомості. Проте це стосувалося експертних оцінок, котрі використовувалися при оформленні купівлі-продажу, зокрема, недобросовісні оцінювачі масово «цінили» квартири, будинки та земельні ділянки у… 49 тис. грн.

– А чому саме така сума оцінки була популярною?

– Річ у тім, що згідно із Постановою Нацбанку України  встановлено граничну суму готівкового розрахунку між громадянами, яка дорівнює 50 тис. грн. Все, що перевищує цю межу, має проводитися через банківську установу в безготівковій формі. Проте у площині дарування чи спадкування  питань із оцінюванням не існувало в принципі. Достатньо сказати, що передбачена Законом України нормативна оцінка земельної ділянки для оформлення дарування надається взагалі безкоштовно, можна сказати – «бонусом» до витягу ДЗК, який громадяни отримують через відповідний ЦНАП, і без наявності якого нотаріус не вправі посвідчити договір дарування чи видати свідоцтво про право на спадщину. Тобто існує певний перелік документів, без яких дарування чи спадкування дійсно неможливі.

Взагалі варто пам’ятати, що право набуття нерухомості та розпорядження нею в т. ч. шляхом дарування чи  спадкування – це базове право кожного громадянина, гарантоване ст. 41 Конституції України. Таке право є непорушним, воно визначається Законом, а його реалізація  жодним чином не залежить від того чи іншого «інформаційного вкиду» чи відвертого фейку.

– Приводом до нашої розмови стала публікація в одній із місцевих газет, де йшлося про  начебто проблеми зі «вступом у спадок». Читачів лякали, що не успадковане майно  «відійде в руки держави». Як заспокоїти наших громадян у цьому контексті?

По-перше, треба пам’ятати про гігієну споживання інформації або ширше – про інформаційну безпеку: інформацію неодмінно треба перевіряти.

По-друге, для «вступу у спадок» необхідні лише паспорт, ідентифікаційний код та особиста присутність спадкоємця  в кабінеті нотаріуса. По-третє, починаючи із 2004 р. і до сьогодні, існує 5 (п’ять) черг спадкування, до шостого ступеня споріднення. Тобто навіть троюрідні брати/сестри чи троюрідні онуки можуть виступати в якості спадкоємців. Для порівняння, за радянських часів і до набуття чинності діючим Цивільним кодексом України (2004 р.) існувало лише 2 (дві) черги спадкоємців.

По-четверте, до держави майно не може нині «відійти» в принципі, оскільки в ст. 1277 Цивільного кодексу, котра регулює таке поняття як відумерла спадщина, йдеться про орган місцевого самоврядування і територіальну громаду, а не про фіскальну (податкову) службу, яка виконує державні функції.

І, нарешті, по-п’яте, ніхто не відміняв такий спосіб убезпечення переходу спадщини, як складання заповіту. Причому в сільській місцевості той же орган місцевого самоврядування – сільська (селищна) рада робить це практично безкоштовно, адже державне мито на таку нотаріальну дію є незмінним із 1993 р. і складає аж 85 копійок.

– Виходить так, що і в сфері спадкування, і в питаннях дарування нерухомого майна все більш-менш стабільно, прогнозовано й передбачувано, а день прийдешній  якихось негараздів чи складнощів нам не готує?

– Скажу більше: минулого року в цій площині  відбулися довгоочікувані позитивні зміни, реальні покращення. Маю на увазі законодавче звільнення від оподаткування спадщини та дарування  нерухомості для найближчих родичів: братів/сестер та онуків,бо у попередні роки, наприклад, подарунок сестрою братові частини спільно приватизованої квартири був недешевим задоволенням: із вартості такого «дарунку» обдарований мав сплатити 6,5% податку (5% податок із доходу фізичної особи + 1,5%  військовий збір). Аналогічна ситуація була і при оформленні спадщини онуками: успадковуючи земельний пай чи будинок у сільській місцевості разом із відповідними земельними ділянками, спадкоємець мав сплатити ті ж такі 6,5% до 1 серпня наступного року, тому що відповідно до норм Податкового кодексу України дарування прирівнюється до спадкування.

І донедавна спадкування/дарування обкладалося однаковим податком для осіб першого та другого рівня споріднення нарівні зі сторонніми особами. Наразі цей дискримінаційний підхід скасовано, і то є насправді дуже добре.

– А як бути, коли спадкує син чи донька, котрі мають громадянство іншої держави або батьки хочуть подарувати своїм дітям-іноземцям квартиру, будинок чи земельну ділянку?

– Ми вже з вами визначилися, що дарування чи спадкування НІХТО не відміняв. Інша річ, що навіть власній дитині – громадянину України  власник земельного паю наразі не може його подарувати через існуючий мораторій на такі операції. Не можуть набувати право на земельні ділянки сільськогосподарського призначення й іноземці.  Та й оподатковуватися такі операції будуть зовсім по-іншому, якщо спадкодавцем (дарувальником) чи спадкоємцем (обдаровуваним) буде виступати нерезидент – громадянин іншої держави. Тоді пріоритет матимуть не родинні стосунки у площині діти/батьки чи дідусь/онука, а громадянство іншої держави. І ставка податку дорівнюватиме 19,5 %, з яких 1,5 % складатиме військовий збір, а решта 18 % – підвищена для нерезидентів ставка податку із доходу фізичних осіб. Причому ці податки спадкоємець-нерезидент має сплатити до отримання свідоцтва про право на спадщину або підписання договору дарування – такою є імперативна вимога п. 174.4 Податкового кодексу.

– І на завершення, ваша порада як фахівця із питань спадщини та дарування  читачам «ПРИМІСЬКОГО ЖИТТЯ»: з чого починати?

– Альфою і омегою в переоформленні нерухомості є первинна консультація нотаріуса, на яку я неодмінно рекомендую приходити зі всіма наявними документами. Причому з урахуванням сучасного темпоритму життя і подекуди суцільним цейтнотом, бажаним є попередній запис за телефоном на зручний для клієнта день і час. Знайти номер нотаріальної контори нескладно: можна скористатися послугами інтернету, в т. ч. використати сайт відділення Нотаріальної палати України в Житомирській області notariat.zt.ua, на якому розміщено інформацію щодо всіх нотаріусів Житомирщини  (прізвище, контактний номер, адреса тощо). Це зручно й з огляду на те, що оформлюється спадщина на нерухомість не за місцем її розташування, а за місцем відкриття спадщини, тобто за останнім постійним місцем проживання (реєстрації) померлої особи. Підказати номер нотаріуса й перелік первинних документів для успадкування чи дарування можуть і в сільській раді, котра надає громадянам відповідні довідки, без яких процес переоформлення нерухомості не відбувається. Одним словом, замість того, щоб переповідати один одному чутки про «негаразди» у спадкуванні чи даруванні, краще отримати ґрунтовну консультацію і фахову пораду.

Інтервю записала

Ірина КАРПЕНКО

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Follow by Email
Facebook
Twitter
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.