Сьогодні: 26 жовтня 2021 року - вівторок

wordpress themes.

КАЛАМУТНИЙ АКЦИЗ

Відповідно до проекту постанови КМУ “Про внесення змін до Порядку зарахування частини податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2018 році”, який надійшов на погодження до Асоціації міст України від Міністерства фінансів України, по багатьох місцевих радах України, в тому числі Житомирської області, спостерігається зниження часток зарахування акцизу у ІІ півріччі 2018 року у порівнянні з І півріччям 2018 року.

У 2015-2016 роках до місцевих бюджетів зараховувався акцизний податок з продажу алкоголю, тютюну та пального. Органи самоврядування отримали стабільне джерело для ремонту доріг. Це були реальні і прогнозовані кошти. Окремі громади розраховуючи на стійке джерело суттєвих доходів прийняли рішення про об’єднання. Однак, сьогодні такі громади опинилися у досить складному становищі.   З 2017 року частина акцизного податку, а саме акцизний податок з продажу пального став зараховуватися до державного бюджету. Місцевим бюджетам пообіцяли також зараховувати частку в обсягах не менше, ніж за 2016 рік.

Проте, не так сталося, як гадалося…

Окремі громади, зокрема громада міста Новограда-Волинського, кожні півроку отримують «сюрпризи» у вигляді зменшення нормативу зарахування акцизного податку. Така негативна тенденція, на жаль, набула стійкості.

Для інших громад, наприклад Брониківській ОТГ, ситуація взагалі складається катастрофічною. На друге півріччя 2018 року частка акцизного податку з продажу пального для цієї ОТГ скорочується майже на 40%!

Постає питання: «Чим викликана така ситуація?» Можливо, скоротилися обсяги продажу пального? Відповідь – ні. Керівництво Брониківської ОТГ постійно спілкується з платниками податків на своїй території і має відповідну інформацію про збільшення обсягів реалізації пального. Можливо, зменшилась вартість пального і внаслідок цього зменшилась сума до оподаткування? Відповідь також є очевидною.

Ясність могли б внести органи Державної фіскальної служби. І зробити це досить просто. Достатньо через фінансові органи по лінії Мінфіну довести до відома громад електронну таблицю з розрахунками, як це робить Мінфін по медичній та освітній субвенціях при формуванні бюджету. І тоді кожен орган самоврядування міг би перевірити дані та отримати розуміння причин певних відхилень. А поки що закритість інформації викликає лише підозру та недовіру.

Останнім часом багато позитивних кроків зроблено у напрямку відкритості влади, налагодження двостороннього діалогу між владою та громадою. Варто продовжувати таку роботу у налагодженні комунікації між органами влади різних рівнів.

Рішення, які приймаються органами вищого рівня, мають бути не лише прозорими, але й доступними, зрозумілими за логікою їх формування. І такі рішення мають бути стійкими на декілька років. Неприпустимо кожні півроку суттєво міняти умови, які впливають на стан наповнення бюджетів. Якщо обрали курс на середньострокове трирічне бюджетування, то й доходний потенціал громади має чітко прораховуватися на три роки. А не вводити місцеві бюджети у стресову ситуацію кожні півроку. Відчуття небезпеки не при зведе до розвитку. Раптом  посеред року перед громадами постала проблема не лише оплати робіт по ремонту доріг, а й взагалі як завершити бюджетний рік.

Ось такий він – каламутний акциз з продажу світлих нафтопродуктів.

Сергій ГАРАЩУК,

експерт, консультант з бюджетних питань

Офісу реформ у Житомирському РВ АМУ   

 

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.