Дорога від Хургади до Луксора зайняла близько 4 годин і пролягала вона через гори і пустелі. Місцями було дуже мальовничо.

Чим ближче під’їздиш до Нілу, тим більше навколо з’являлося зелені. Справа в тому, що 90% населення Єгипту проживають в долині річки Ніл, де дуже родюча земля дозволяє отримувати до 4 врожаїв на рік.

Уздовж дороги прориті зрошувальні канали – вода в них потрапляє з Нілу і використовується для поливу полів. Дивно те, що береги каналів завалені сміттям та різним непотребом. Робота в полях вкрай важка і непрестижна – тут дуже мала ступінь автоматизації – практично все робиться вручну. Поряд з будинками єгипетських селян стоять-лежать віслюки, їх тут дуже багато. У Єгипті вирощують бавовну, цукрову тростину, практично всі фрукти, а також жовтий чай і червоний чай (каркаде). 

Важлива особливість Єгипту – тут майже завжди недобудовані будівлі починають експлуатуватися вже в процесі будівництва. У більшості будинків місцевих жителів немає даху. Адже дощів тут ніколи не буває, хіба що на півночі 2-3 дощі на рік.

Карнакський храм, що поблизу Луксора, був зведений на честь бога Амона за часів правління фараона Аменхотепа III. Карнак – одна із самих найбільших споруд стародавнього світу. За відвідуваністю Карнак поступається хіба що пірамід  Гізи. Храмовий комплекс входить в список ЮНЕСКО під збірною назвою «Стародавні Фіви з їх некрополями».

Майстерня з обробки каменю на околиці Луксора вражає. Первісним способом тут  створюють унікальні речі з каменю. Технологія  не змінювалася тисячоліттями.

Чомусь єгиптяни переконані, що кожен, приїхавши у їхню країну, повинен обов’язково купити статуетку Рамзеса чи Нефертіті. Або ж замовити собі папірус з оберегами, щоб ти почувався, як єгипетський фараон. Єгиптяни переслідують тебе, тикаючи межі очі різні фігурки із закликанням: «Доларс!».  Якщо ти починаєш торгуватися, тоді відчепитися вкрай важко, і ти вже змушений щось купити, аби не псувати собі нерви.

«Місто мертвих» складається з Долини царів і Долини цариць. Ранні поховання проводилися в піраміди, які по суті є гробницями, але це були дуже помітні гробниці і часто вони піддавалися розграбування. Стародавні єгиптяни вірили, що душа померлого повинна сходити сходами піраміди в небо, але піраміди будувати довго і дорого, та ще й грабують постійно, а ось обриси місцевих гір дуже схожі на піраміди. Тому більш пізні поховання проводилися тут.

Єгиптяни дуже «трепетно» відносяться до своєї історії, тому фотографувати на території поховань не можна. Однак кореспонденту «ПРИМІСЬКОГО ЖИТТЯ» все ж попри заборону вдалося  сфотографувати всередині одну з гробниць, малюнки і стародавні написи на стінах якої  розповідають про історію стародавнього Єгипту. Швидше за все, єгиптянин, який наглядає над гробницею, сам переконав мене зробити фото, сказавши при тому: «Доларс!».

Правовірний мусульманин повинен молитися 5 разів на день. У Хургаді вдалося зайти до мечеті посеред молитви і непомітно зробити фото. На фото ви побачите, чому мене не помітили.  

А православний храм у Хургаді охороняють люди з автоматами та кулеметом. Про всяк випадок, щоб не відбулося зіткнення між «вірними» і «невірними».

А ще єгипетські ворони дуже люблять фініки. Можуть собі дозволити!

Сергій ЮХИМЧУК,

Хургада, Луксор.

Єгипет

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах: