Сьогодні: 10 квітня 2021 року - субота

wordpress themes.

ХМЕЛЯРСЬКІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ БУТИ!

Сільськогосподарські  підприємства, які входять до Асоціації хмелярів України та багато років займаються в Україні вирощуванням хмелю, вкрай стурбовані тим, що раніше прибуткова й необхідна державі галузь стає невигідною, а українські хмелепродукти є незатребувані на вітчизняному ринку через недієвість державної політики підтримки українського виробника.

Внутрішній ринок збуту хмелю став майже недоступним для українських виробників внаслідок дій фактичних власників великих пивоварних підприємств України, що мають домінуюче становище на ринку. Внаслідок чого суб’єкти господарювання, що займаються вирощуванням хмелю в Україні, безпідставно усунуті з внутрішнього ринку реалізації хмелю. Великі пивоварні компанії, що мають іноземний капітал, значно обмежили використання вітчизняної хмелесировини у власному виробництві, а деякі підприємства взагалі використовують лише імпортовані хмелепродукти. І причиною цього є не відсутність на внутрішньому ринку якісних хмелепродуктів українських виробників, а зацікавленість материнських компаній діючих на території України пивоварень в постачанні хмелепродуктів саме закордонного виробництва. В умовах світової фінансової кризи конкурентна боротьба стає дедалі жорсткіша. Це є звичайним явищем. Однак,  фактичне усунення останніх з внутрішнього ринку України є, на думку хмелярів, проявами недобросовісної конкуренції.

Гранули українського хмелю урожаю 2016-2017 років, які виготовлені ТОВ “Хопштайнер Україна” на сучасному німецькому обладнанні із застосуванням німецьких пакувальних матеріалів відповідають діючим в Україні та чинному Регламенту на гранули в ЄС.  До того ж, на даному підприємстві впроваджена та ефективно діє система контролю якості  НАССР.

Підтвердженням того, що українські хмелепродукти якісні та відповідають світовим стандартам, є й те, що частина українського спресованого хмелю  експортується в країни Європи, Азії, колишні країни  СНД. А сегмент ринку пива, який представлений регіональними пивзаводами, що використовують вітчизняні хмелепродукти,  має тенденцію до росту. Продукція вітчизняних хмелярів за обсягами виробництва фактично здатна задовольнити потребу українських пивоварень на 100%, за винятком вуглекислотних екстрактів, що не виробляються в Україні. Вирощування хмелю в країні завжди було орієнтоване на потреби української галузі з виробництва пива. Для перспективного розвитку хмелярства в Україні та з метою забезпечення пивоварів якісною та необхідною сировиною для пивоваріння ЗАТ “Укрпиво” ще в травні 2009 року направило на адресу Асоціації хмелярів України пропозиції щодо розмноження та збереження існуючих сортів хмелю української та іноземної селекції по найменуванням, а також із зазначенням загальної потреби пивзаводів України в хмелю гранульованому, спресованому та в екстракті хмелю. Однак, купувати  хміль, вирощений під їх замовлення, в подальшому, навіть в менших обсягах, відмовились.

На даний час, у зв’язку з необхідністю стандартизації виробництва хмелю в Україні та імплементації Регламентів ЄС, ситуація ще більш ускладнилась.

Під загрозою стало саме функціонування галузі хмелярства і, як наслідок,  ліквідація робочих місць на землях, де, досить часто, окрім хмелю неможливо ефективно вирощувати інші культури. Багато хмелепідприємств скоротили площі під хмільниками, а деякі  і взагалі перестали вирощувати хміль.

Тож  грудень 2017 року став знаковим часом для хмелярської галузі в Україні.  Інститут сільського господарства  Полісся НААН  8 грудня  2017 року  організував проведення  засідання круглого столу «Хмелярство в Україні. Проблеми регламентації і стандартизації виробництва хмелепродуктів». У цьому засіданні  брали участь  наукові співробітники Інституту сільського господарства Полісся, члени Асоціації хмелярів України, представники Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Директор  Інституту сільського господарства Полісся Рудик Руслан Іванович наголосив на важливості проведення таких зустрічей для вирішення проблем хмелярства в Україні. Акцентував увагу на ролі Асоціації хмелярів України та Інституту сільського господарства  в перетворенні галузі в ринкових умовах. Ситуація  складається так, що сьогодні виробники хмелю не можуть своїми силами вирішити всі проблеми адаптації  виробництва хмелю в Україні до ринкових умов. Тільки тісна співпраця виробників з Асоціацією, Інститутом та дієва державна підтримка галузі  здатні  зробити  українських виробників хмелю  конкурентоспроможними та затребуваними  не лише на внутрішньому ринку, а й  на  міжнародному.

Науковці Інституту сільського господарства Полісся  Проценко А. В.,  Проценко Л. В., Стецюк О. О.,  Венгер О. В., Любченко В. В.  виступили з доповідями про сучасний стан галузі хмелярства в Україні та світі, вимогах щодо якості хмелепродуктів, необхідності регламентації  якісної оцінки та первинної переробки хмелю, впливу технології догляду за продуктивними хмільниками на якість продукції, проблеми стандартизації захисту, стандартизації виробництва хмелю в Україні в зв’язку з необхідністю імплементації Регламентів ЄС.

Провідний спеціаліст відділу багаторічних культур департаменту землеробства та технічної політики в Міністерстві аграрної політики та продовольства України Зварійчук Вадим Васильович інформував присутніх про те, що до міністерства не надходить необхідна інформація про господарську діяльність хмелепідприємств, про стан галузі в цілому. Асоціація не володіє достовірною інформацією та не співпрацює з міністерством в належній мірі. Інститут теж  немає всієї інформації. В зв’язку з цим є проблеми проектування і розрахунків фінансування хмелярства за рахунок державної програми. Керівництво міністерства не бачить зацікавленості та підтримки підприємств галузі. Воно взагалі не бачить, чи  є потреба державної підтримки  хмелярської галузі і чи взагалі є у хмелярства майбутнє в Україні.

На сьогодні  хмелярство в Україні має стандарти, які припиняють дію. Значна роль  наразі за імплементацією Регламентів ЄС. Доручення вже дало міністерство, а виконувати його нікому. Інститут сільського господарства Полісся не є виробником  і немає  бюджетного фінансування на ці цілі.  Має працювати Асоціація хмелярів України, згуртовуючи  навколо себе всіх виробників хмелю. Без вирішення цих питань ні вирощувати, ні сертифікувати, ні продавати хміль ніхто не зможе.

Директор Інституту Рудик Руслан Іванович відмітив, що підприємства самі втратили інтерес до співпраці з Асоціацією, не сплачують вже тривалий час внески, на що Халімон Тетяна Миколаївна зауважила, що якщо вкладати підприємству гроші, навіть якщо це внески до Асоціації, то треба знати навіщо, яка віддача. Нинішній порядок нарахування та сплати внесків має більше запитань, ніж відповідей. Вже два роки ніхто не збирав виробників хмелю. Виникли питання про Регламенти – постало питання про їх фінансування. Наші підприємства пройшли НАССР, для забезпечення цього витрачено  мільйони гривень. Якість внутрішньої регламентації також ні один хмеляр не осилить самотужки. А нам потрібно виходити на азіатські, європейські ринки. Поки нічого не зробимо – ціна та попит так і залишаться низькими. Є проблеми з відновленням сортів хмелю в Єдиному реєстрі, де був лише один лише один сорт Національний. Ми підключились і відновили в реєстрі ще два сорти: Заграву і Слов’янку.  Хмелярам  сьогодні, як ніколи, потрібно об’єднатись, бо жодних питань самотужки не вирішимо. До якості нашої продукції просто немає довіри.  І Інститут нам теж потрібен: без науки ми будемо неконкурентноздатні. Наші науковці мають працювати для галузі, а ми, об’єднавшись,  маємо їх підтримувати, в тому числі і фінансово. Треба зрозуміти, як працюють у всьому світі, – так має бути і в Україні.   Маємо реальні проблеми в хмелярській галузі і їх потрібно вирішувати.

Зварійчук В. В. зауважив, що на сьогодні розвиток хмелярства під питанням, бо немає кому відстоювати інтереси хмелепідприємств. Міністерством  було розроблено ряд законопроектів, підписаний Меморандум в 2012 році про співпрацю хмелярів та пивоварів, однак це все не доведено до дієвого результату. Тож після гарячих дискусій і обговорень учасники круглого столу прийняли одноголосно рішення про створення робочої групи  по імплементації регламентів під головуванням Халімон  Тетяни Миколаївни. Основними задачами обраної групи зосередити спочатку на трьох складових імплементації регламентів та розробки стандартів:

  1. Проблема удосконалення регламентів та адаптації стандартів.
  2. Підняття питання реальних дій щодо Меморандуму співпраці хмелярів та пивоварів.
  3. Регламентація якості хмелю та препаратів захисту. та визначили першочергові завдання цієї групи.

Також  одноголосно було прийнято рішення і про проведення 22 грудня 2017 року позачергових Загальних зборів учасників  Асоціації хмелярів України  для вирішення нагальних та наболілих питань роботи Асоціації.

Тож 22.12.2017 р. в тому ж таки залі засідань Інституту сільського господарства  Полісся НААН,  проблеми  хмелярської галузі  знову було піднято на обговорення  вже на позачергових Загальних зборах учасників Асоціації хмелярів України. Відкрив Загальні збори учасників  Асоціації хмелярів  України генеральний директорАсоціації  Цибульський Василь Олексійович, який  ознайомив збори з результатами реєстрації учасників на позачергові Загальні збори учасників Асоціації хмелярів України 22 грудня 2017 року. Незважаючи на те, що  для участі  у  зборах  зареєструвались 62,5 відсотка від загальної кількості учасників, генеральний директор Асоціації Цибульський В. О. (який сам, до речі, не зареєструвався) оголосив їх  неправомочними. Приводом до цього стало, вочевидь, те, що організаторами  проведення цих зборів  виступили  самі учасники Асоціації та небажання звітувати про роботу Асоціації за декілька років поспіль. Натомість, Цибульський Василь Олексійович інформував всіх учасників про використання ним, як генеральним директором Асоціації хмелярів України, свого права накладення «дисциплінарного стягнення на всіх учасників Асоціації за несплату членських внесків  шляхом припинення їх членства в Асоціації відповідно до положень Статуту Асоціації хмелярів України». Після цього генеральний директор  Асоціації хмелярів України  Цибульський В. О. залишив  залу засідань, де проводились збори. Члени Асоціації  не очікували такого розвитку подій, а понад усе – такої неповаги  до себе  від  свого очільника.  Градус  емоцій  зашкалював. Присутні не знаходили виправдань  такої  зухвалої поведінки Цибульського В. О. та нехтуванням  думкою і правом  значної більшості членів Асоціації хмелярів України. Та сподіванням генерального директора Асоціації щодо припинення позачергових зборів виявилися марними. Вже через декілька  хвилин збори самоорганізувались та продовжили свою роботу, бо ж їх наболілі питання потребували відповіді.

Гальчук Володимир Олександрович повідомив Загальні збори, що відповідно до положень Статуту Асоціації хмелярів України дані позачергові збори правомірно скликані   на  вимогу більш як  60% від загальної кількості учасників. Припинення членства учасника Асоціації може бути лише з дня внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.  Тож  заява Цибульського В. О. щодо неправомочності даних Загальних зборів учасників Асоціації є неправомірною. Для забезпечення роботи позачергові Загальні збори  Асоціації  хмелярів України обрали голову та секретаря зборів, лічильну комісію, визначили регламент та затвердили  порядок денний зборів. Надалі збори пройшли напрочуд продуктивно та дружно. Непідробне хвилювання за долю хмелярської галузі, по-справжньому зацікавлена активність присутніх  учасників, конкретні дієві пропозиції по організації роботи як Асоціації, так і кожного її учасника, одностайність в прийнятті  рішень по всіх питаннях порядку денного зборів  давало надію  на відродження  не лише  роботи  Асоціації хмелярів України з метою сприяння  економічному  захисту  інтересів  вітчизняних  сільгосппідприємств, а й відродженню  галузі  хмелярства.

Найпершим питанням після обговорення роботи Асоціації Загальні збори звільнили генерального директора Асоціації хмелярів України Цибульського Василя Олексійовича.

Після розгляду  заяв про вступ до Асоціації хмелярів України збори прийняли до членів Асоціації  ще вісім підприємств, які  займаються хмелярством.

В  обговоренні нової редакції Статуту Асоціації хмелярів України, приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства України,   саму активну участь брала Халімон Тетяна Миколаївна. Враховуючи те, що Асоціація є неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок внесків її учасників, доцільно переглянути штатний розклад Асоціації хмелярів України, виключивши  оплачуваних працівників. Халімон Т. М. запропонувала оптимізувати органи управління та виконавчий орган Асоціації. Одноосібне управління генеральним директором  виключити із Статуту, повернути повноваження вищому органу управління – Загальним зборам Асоціації, в період між зборами – колегіальне прийняття всіх важливих рішень Вищою Радою Асоціації, яка за ініціативою Цибульського В. О. була  виключена як  орган управління зі Статуту Асоціації. Кожна пропозиція Халімон Тетяни Миколаївни була конкретна, мотивована та підкріплена відповідними положеннями чинних законодавчих актів. Кардинально новий підхід вона  запропонувала  і в порядку  та розмірах сплати членських внесків, що знімало би з учасників  тягар непосильних та невиправдано великих членських внесків. Саме в зв’язку з цим склалась негативна ситуація з несплатою членських внесків учасниками Асоціації останнім часом. Всі пропозиції членів Асоціації  з цього питання  були враховані та знайшли своє відображення в рішенні зборів.  Тож активне обговорення пропозиції щодо нової редакції Статуту Асоціації хмелярів України завершилось одноголосним його затвердженням зборами.

Обрана цими Загальними зборами Вища Рада Асоціації має тепер представників з усіх  хмелярських регіонів. Зборами обрано також і неформальний склад ревізійної комісії, члени якої мають достатній фаховий рівень та досвід для виконання своїх обов’язків.

Вардецький  В. М. запропонував обрати президентом Асоціації хмелярів України Халімон Тетяну Миколаївну. Повідомив Загальні збори про роботу Халімон Т. М.  в хмелярській галузі. За майже два роки своєї роботи  як співвласник  та керівник  управляючої компанії Халімон Тетяна Миколаївна  зробила  дуже  великий внесок  в розвиток  хмелярства  групи підприємств,  що займаються вирощуванням, переробкою  та реалізацією хмелю. Вся її діяльність скерована на перспективний розвиток галузі, відновлення  хмеленасаджень, розширення ринку збуту хмелепродукції, підвищення  якості  та конкурентоспроможності  українського хмелю, запровадження  міжнародних систем контролю якості продукції НАССР, закладку нових сортів хмелю, щодо яких є більший попит на ринку. Вона має і вчений ступінь, і  досвід управлінської  роботи, і ентузіазм, і вміння  побудови  ефективної  командної роботи. За таким молодим та енергійним  керівником є майбутнє  Асоціації хмелярів України  та хмелярської галузі в цілому. Інших пропозицій не надійшло. Халімон Тетяна Миколаївна була одноголосно обрана Президентом Асоціації хмелярів України.

Халімон Т. М.  повідомила збори про плани подальшої роботи Асоціації хмелярів України. Акцентувала увагу на необхідності консолідувати зусилля всіх учасників  для відродження галузі хмелярства. Для ефективної роботи Асоціації  з державними структурами, зокрема по державній програмі підтримки розвитку хмелярства, Асоціація хмелярів України  має мати достовірну та повну інформацію щодо  виробничих потужностей учасників по хмелярству, планів щодо нових насаджень хмелю, проведення робіт по реконструкції та будівництву хмелешпалери та інше. Це необхідно для формування бачення Асоціації та подачі реальних заяв по розвитку хмелярства, підтримки сортів хмелю в реєстрі та виконання інших завдань Асоціації. З метою захисту українського ринку хмелю звернула увагу на необхідність пошуку механізмів щодо пріоритетного використання вирощеної продукції хмелярства пивоварними компаніями, що  працюють в Україні. У світовому хмелярстві жорстка конкуренція. Це зумовлює усіх хмелярів приділити надзвичайну увагу щодо якості хмелепродукції, сортової чистоти насаджень хмелю, вирощування  сортів хмелю, що користуються найбільшим попитом на світовому ринку. Разом  з цим відзначила, що якість українського хмелю не поступається зарубіжним.

Приємно та радісно було спостерігати за роботою цих зборів. Особливо радувало те, що  хмелярі  тепер знову матимуть достойного  лідера в особі Халімон Тетяни Миколаївни, яка є партнером та однодумцем колишнього Голови асоціації хмелярів України, найбільшого  виробника та переробника хмелю в Україні Михайлова Миколи Георгійовича. Було очевидним, що всім присутнім цей тандем двох фанатично закоханих в хмелярство людей, помножений на  їх розум, енергійність, знання та досвід,  дав тверду впевненість: хмелярство в Україні обов’язково відродиться і поверне свою славу!

Петро ТАРАСЮК

На фото: Тетяна ХАЛІМОН, Президент Асоціації хмелярів України.

 

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.