Сьогодні: 18 жовтня 2019 року - п"ятниця

wordpress themes.

Олег БІЛЕЦЬКИЙ: «ДОВІРА ДО ВЛАДИ МОЖЛИВА ТОДІ, КОЛИ ЦЯ ВЛАДА Є ВІДПОВІДАЛЬНОЮ»

 Інтервю заступника голови Житомирської районної ради Олега Миколайовича БІЛЕЦЬКОГО.

– Олеже Миколайовичу, які актуальні питання стоять перед районною радою?

Аналізуючи весь спектр розглянутих питань, слід зауважити, що районна рада зосередила свою увагу на найскладніших проблемах  сьогодення району. Зроблено чимало, але для досягнення більшого, підстав самозаспокоюватись немає. Саме у цьому проявилась політична зрілість нинішнього депутатського корпусу. Не зважаючи на те, що до складу районної ради на сьогоднішній день входять пред­ставники восьми  політичних сил, пленарні засідання ради, засідання постійних комісій показали, що всі де­путати налаштовані на реалізацію  важливих завдань у галузях  економіки, промисловості, сільського господарства, землекористування, соціальній та культурній сферах.

Ситуація у нашому районі, як і в цілому по країні, дуже складна. Є багато проблем, за які треба братися і вирішувати. Люди налякані усіма подіями, що відбулись у державі. Не знають, чого і від кого чекати. Переживають за себе і майбутнє своїх дітей. Всі хочуть  стабільності. Щоб знати: завтра я прокинусь і матиму роботу з нормальним доходом, зможу купити необхідні речі, зібрати на відпочинок, зробити ремонт, вчити дітей, підтримати внуків. Все це – прості істини, які важливі для кожного з нас.

Однак хочу сказати, що іноді приймаються рішення, які не зовсім захищають інтереси громад і депутати не вникають у суть питань, проблем, які існують на тій чи іншій території. Ми повинні остаточно зрозуміти, що будь-яка ініціатива повинна йти від громади. Як юрист, я завжди з’ясовую, чи в правовому полі ми перебуваємо, коли приймаємо певне рішення, або з логіки доцільності прийняття цього рішення, чи в інтересах людей.

У нас є комунальне майно і хотілося б, щоб воно  працювало на громаду, щоб здаючи його в оренду, ми  не продешевили, а якщо ми продаємо це майно, тоді маємо враховувати реальну ринкову вартість.

– Що, на вашу думку, найбільше заважає розвиватися і рухатися вперед?

— Якби ці розвиток і рух залежали б від кількох людей в районі, то все, про що ми говоримо, давно вже було б вирішено. Але все залежить від самих людей – наскільки вони у своїй сукупності відповідальні за економічний розвиток свого села, селища, чи вважають вони його своїм рідним, як, наприклад, батьків.

Не можна так далі жити: зробили, наприклад, дитячий майданчик — його зруйнували; проклали  дороги – їх звели на ніщо  важковаговиками, склали якусь програму, а  що з тими грошима – ніхто не знає.

– Чим керуєтеся у своїй діяльності?

– Найважливіше – це відчуття відповідальності. Відповідальності перед людьми, довіру яких повинен виправдати. Відповідальності перед усією громадою за їхні проблеми і труднощі. Відповідальності за наслідки своєї роботи. Головне для мене – не гратися в політику (наші люди вже вдосталь «наїлися» таких керівників), а працювати на розвиток району.

Добре усвідомлюю, яка відповідальність лежить на мені. Депутат не має права підвести своїх виборців, отож, роблю все для того, аби виправдати їхні сподівання. Досвід у мене є, адже свого часу я був двічі депутатом Житомирської обласної ради.

Це, перш за все, дбати про інтереси людей, приймати компромісні рішення. Часто депутати мають кілька різних думок щодо одного питання. Важливо дійти спільних висновків і прийняти необхідне рішення.

Нам усім потрібно пам’ятати, що довіра громади до органів влади можлива лише тоді, коли ця влада є відповідальною і ефективною. А авторитет її залежить від реального прагнення виражати і захищати інтереси людей. Влада здобуває повагу, якщо функціонує заради справедливої і зрозумілої мети, коли вона покращує життя громадян.

Сьогодні рівень довіри до державних інституцій  катастрофічно упав. Сьогодні депутати не носять значків, тому що на них можуть вказати пальцем, обізвати негідником, хоча не всі такими є.

– Які у вас відносини з колегами-депутатами?

– Ділові. Я ніколи з депутатами  не розмовляю наперед про вирішення питань,  не домовляюся і не нав’язую свою точку зору. Це моя принципова позиція. Я вважаю, що питання потрібно готувати так, щоб людина, яка переживає за свою громаду, переживає за долю району, з розумінням ставилась до цього і голосувала так, як краще для людей. Основна маса депутатів у нас це знає, працює в такому руслі. Багато депутатів звертається до мене, щоб допомогти їхнім виборцям. Ми стараємось все це зробити.

– Як розпорядилися депутатськими коштами?

– Усі депутатські кошти були розподілені на матеріальну допомогу людям, на лікування хворих. З так званої депутатської квоти гроші пішли  на ремонт ФАПу с. Рудня-Городище, місцевого клубу,  на дорогу до Соснівки, на ремонт будинку культури та  місцевої школи с. Кодня.

– Яких принципів дотримуєтеся у житті?

– Думаю, буде доречним згадати прислів’я: «Стався до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе!».  Тобто, перш за все, потрібно навчитись поважати інших.

 

Олексій ПРОЦЕНКО

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Follow by Email
Facebook
Twitter
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.