Сьогодні: 11 квітня 2021 року - неділя

wordpress themes.

Олександр КУРДЮМОВ: «ТІ НЕЙМОВІРНІ ЕМОЦІЇ, ЯКІ МИ ПЕРЕЖИВАЄМО ПІД ЧАС ФУТБОЛЬНОГО МАТЧУ, НЕМОЖЛИВО НІ З ЧИМ ЗРІВНЯТИ»

У квітні цього року футбольний клуб «Дангард» (с. Тетерівка) відсвяткував своє дворіччя. Команда ця хоч і молода, але дуже талановита, перспективна та амбітна. На її рахунку вже є кілька призових місць в районних змаганнях з футболу та перемога у Кубку Житомирського району з футболу 2016 року. Як вдалося досягнути таких гарних результатів, які цілі нині ставлять перед собою спортсмени та керівний склад ГО «ФК Дангард», ми  дізнавалися в Олександра Курдюмова, президента футбольного клубу та Юрія  Лепахіна, головного тренера команди.

 

— Розкажіть, будь ласка, історію створення ФК «Дангард». Що наштовхнуло Вас на такий відповідальний крок?

Юрій: — Коли Олександр приїхав із Данії, я грав у футбольній команді «ЛІЩИН» (нинішня «ЛУКА-АГРО»). Ми запросили його грати у нашій команді. Олександру дуже сподобалося брати участь у турнірі, він відмітив гарний рівень організації районних змагань. Відтоді у нас з’явилася ідея створити власний футбольний клуб. Ми виношували цей задум десь півтора року. На той час ми вже грали за ФК «Перемога» (с. Садки). Так сталося, що вона розпалася. Ми зібрали деяких її футболістів, так би мовити, «кістяк» команди села Садки, і створили новий колектив.

n_1005172_1

Олександр: — Із самого початку у нас все дуже добре складалося, і вже з першого року участі у футбольних змаганнях ми почали постійно здобувати призові місця, поступово входячи в азарт. Нині активно продовжуємо боротися за призи та кубки.

n_1005172_3

Я вважаю, що любов до футболу повинна зароджуватися у спортсменів із самого дитинства. Хтось любить рибалку, мисливство, а ми дуже любимо футбол. Ті неймовірні емоції та відчуття, які ми переживаємо під час футбольних ігор, неможливо ні з чим зрівняти. Дуже радіємо кожній перемозі, а коли програємо, то нервуємо та засмучуємося. Саме любов до футболу й наштовхнула нас створити свою футбольну команду.

—  Якими ж були перші результати новоствореної команди?

Юрій: — У 2015 році відбувалося формування, побудова складу футбольного клубу. Ми згуртувалися, здружилися і стали справжньою командою. Спочатку розпочали грати у Першій лізі, адже хотіли випробувати свої сили, побачити, на що здатні. Ми були приємно вражені досягнутим результатом — третім місцем у Першій лізі. Після цього розпочали грати у Вищій лізі. Ми взяли у команду кілька нових гравців, поставили ціль здобути призове місце. І наша команда знову показала гарний результат, посівши у минулому році друге місце у Вищій лізі. Пишаємося найбільшим своїм здобутком — перемогою у Кубку Житомирського району з футболу 2016. А вже цього року ми вперше беремо участь в обласних змаганнях.

— Цікаво дізнатися, звідки походить назва Вашого футбольного клубу?

Олександр: — «Дангард» — назва моєї фірми, яка займається свинарством. Вона знаходиться у Козятинському районі Вінницької області. Назва оригінальна, цікава, добре звучить і легко сприймається на слух, тож ми й обрали її для нашої команди.

Зазначу, що сьогодні від ФК «Дангард» заявлено 27 футболістів на районні та обласні змагання. З них активно грають десь 18-20 спортсменів. Середній вік наших хлопців 27–28 років. Наймолодші гравці в команді — Роман Мазуренко і Антон Булуй (обом 21 рік). А я найстарший футболіст у нашій команді — мені 38.

—  Які цілі ставите перед командою у новому футбольному сезоні?

Олександр: — Оскільки цього року ми беремо участь і в районних, і в обласних змаганнях, то це означає, що в нашого футбольного клубу ігри відбуваються двічі на тиждень, два дні поспіль (щосуботи та щонеділі). І тут виникає дуже складна ситуація: з одного боку, такі часті матчі можуть виснажити команду, вижати з неї усі соки, а з іншого боку, це шанс отримати велику практику, неоціненний досвід. Ми віримо у сили своїх спортсменів, сподіваємося, що подібна ситуація нас ще більше загартує і зробить футболістів ФК «Дангард» ще більш сильними.

Юрій: — Я погоджуюся з Олександром, це дійсно складна ситуація. Навіть професійним футболістам важко грати два дні поспіль. У цьому сезоні поки відчуваємо певну незіграність наших футболістів, бо з’явилося багато нових гравців. Але завдяки тренуванням ми виправимо цей недолік. Зазначу, що в новому футбольному сезоні ми ставимо перед собою дуже високі цілі: виграти Кубок Житомирського району з футболу та гідно зіграти на обласних змаганнях. Ми вперше виходимо на обласний рівень, і нам дуже хочеться проявити себе якнайкраще.

—  Які з ігор ФК «Дангард» запам’яталися Вам найкраще?

Олександр: — Дуже багато яскравих емоцій ми пережили на півфіналах Кубку Житомирського району з футболу у минулому та позаминулому роках: ігри були дуже напруженими, цікавими та видовищними. Так склалося, що півфінальні матчі у ФК «Дангард» найбільш цікаві: бувало, що й голи на останніх хвилинах пропускали, а бувало й навпаки, що неочікувано вириваємося вперед, відіграємося і стаємо лідерами змагань.

Юрій: — Траплялося навіть, що на виїзних іграх ми кілька разів забували своїх гравців. Під впливом бурхливих емоцій після матчів, я вважаю, можливо забути що завгодно (посміхається). Кожні вихідні у нас незабутні враження, адже щосуботи та щонеділі ми граємо у футбол!

   – Що, на Вашу думку, є запорукою успіху Вашого футбольного клубу?

Олександр: — Я впевнений, що досягнути гарних результатів і добре зіграти матч можливо лише тоді, коли команда дружна і згуртована. Якщо починаються якісь суперечки, непорозуміння, чвари, то це руйнує команду ізсередини. Я вважаю, що це стосується будь-якого колективу.

Ми дуже любимо усіх своїх гравців. Якби не наші спільні зусилля і відданість улюбленій справі, то ми б не досягнули таких результатів, які маємо сьогодні. Футболісти дарують нам емоції та натхнення, а ми, керівний склад ФК «Дангард», допомагаємо нашим гравцям настановами, підтримкою і добрими справами. Для нас є дуже цінними взаємоповага та взаємозв’язок, які існують у нашому колективі.

—  Які Ви бачите перспективи для розвитку ФК «Дангард»?  

Олександр: — Поки ми обмежуємося лише іграми в Житомирському районі та області. Про подальші плани будемо розмірковувати тоді, коли для нашого футбольного клубу знайдеться спонсор, який фінансово сприятиме розвитку команди. Все залежить від фінансування. Наприклад, нам дуже хотілося б поїхати на турнір в Одесу, але це дуже дорого коштує. Навіть обласні змагання обходяться недешево: близько 80 тисяч гривень (перевезення і харчування команди, вступні внески, плата за арбітраж, придбання другої футбольної форми тощо). До цієї суми не входить плата футболістам за матч.

Юрій: — Варто наголосити, що ми не платимо жодному своєму гравцю. У нас всі грають на ентузіазмі, розуміючи, що не отримають ніяких коштів. Багато кого із наших спортсменів запрошували у більш солідні та відомі команди, які грають у Вищій лізі області, пропонували гроші. Але у нас дружний колектив, тож хлопці залишилися у рідному футбольному клубі.

Як  Ви оцінюєте можливості та потенціал своєї команди на обласному рівні?

Олександр: — Наш досвід показує, що ми можемо грати на рівні із сильними обласними командами. Зокрема, грали із СК «Коростень», минулорічними переможцями Кубку Житомирської області з футболу.  Так, ми програли із рахунками 2:0 та 4:2, але були гідними суперниками. Аналізуючи гру, я бачу, що ми можемо вигравати у таких команд. Тоді ми припустилися певних помилок, пропустили декілька голів за дві гри. Але якщо попрацювати над недоліками, то можна зіграти значно краще. Нам є куди розвиватися та рости,  а головне — ми маємо бажання вдосконалюватися!

Футбол займає у Вас дуже багато часу: тренування, ігри, різноманітні змагання. Як ставляться до цього Ваші рідні?

Олександр: — Увесь вільний час я дійсно присвячую футболу, це є моїм основним захопленням. Члени родини, особливо дружина, іноді ображаються, що я мало буваю з ними. Але після матчу ми завжди стараємося кудись піти разом із сім’єю, щоб розважитися, відпочити і гарно провести час.

Юрій: — Я дуже люблю проводити свій вільний час із родиною. Хоча, чесно кажучи, його не так вже й багато. Частенько беремо на матчі своїх дружин та дітей, щоб вони вболівали за нас, підтримували, а також любили спорт, а особливо футбол. Цілий тиждень ми з нетерпінням чекаємо нових ігор, щоб отримати незабутні емоції та позитивні враження!

Коли особисто Ви почали займатися спортом?

Олександр: — Пригадую, як мама колись мене маленького водила на футбол. Вона працювала медичною сестрою і обслуговувала футбольні матчі. Тож іще з дитячих років я пам’ятаю яскраву картину: на полі бігають спортсмени у гарних футбольних формах і вправно грають м’ячем. Вже тоді мене, маленького хлопчика, почав приваблювати футбол. Я закликаю дітей та молодь любити спорт, побільше гуляти на свіжому повітрі, дбати про своє здоров’я, адже наш організм буде таким, яким ми самі його сформуємо ще з дитячих та юнацьких років!

Я з 6 років почав займався у ДЮСШ міста Житомира. Після закінчення середньої школи я вступив до Державної агроекологічної академії України, де п’ять років захищав кольори ФК «Академія». Здобувши вищу освіту, я поїхав на виробничу практику у Данію. Там мені теж вдавалося підтримувати спортивний дух і не втрачати навичок гри у футбол. За кордоном я грав за футбольну команду «Hejm» найнижчої ліги Данії. З моєю появою цей футбольний клуб почав не просто грати, а вигравати: за чотири роки ми піднялися із п’ятої ліги до другої. Повернувшись в Україну, я почав грати за місцеві районні футбольні клуби.

Футбол — це один із найпопулярніших і цікавих видів спорту. Дуже приємно, що на Житомирщині він розвивається стрімкими темпами. Раніше взагалі в області грало менше 10 команд. Нині ж на Житомирщині налічується дуже багато футбольних клубів. Підтвердженням цьому є дві ліги в області та дві — у Житомирському районі. У цьому велика заслуга керівників, які організовують різні турніри, чемпіонати і змагання як в Житомирській області загалом, так і в кожному районі зокрема.

Юрій: — Особисто я із шести років почав займатися у ДЮСШ міста Житомира. А ще до того любив поганяти м’яча у своєму дворі. У першому класі до нашої школи прийшов тренер і запитав, чи є бажаючі займатися у ДЮСШ. Ми, разом із моїм однокласником, одразу погодилися. Я займався там до 18 років. Показово, що вже будучи у підлітковому віці, я не розумів тих однолітків, які псують своє здоров’я шкідливими звичками. Для мене головним був спорт — футбол. Вважаю, що серед дітей та молоді варто пропагувати здоровий спосіб життя, а не спілкування у віртуальному світі та комп’ютерні ігри. Дорослі повинні прививати дітям любов до спорту та фізичних вправ, а також приділяти належну увагу тому, щоб юнаки та дівчата достатньо гуляли на вулиці, були активними, рухливими!

— Якого майбутнього ви бажаєте для ФК «Дангард»?

Олександр: Я мрію, щоб наша команда доросла до того, аби грати на Всеукраїнському рівні, брати участь у змаганнях із футболу серед аматорських команд. Це був би гарний показник для ФК «Дангард». 15 квітня ми відсвяткували два роки своєї діяльності, що стало можливим лише завдяки наполегливості, небайдужості та відданості своїй справі усіх членів нашої команди.

n_1005172_4

Користуючись нагодою, від імені усього колективу ГО «ФК Дангард», хочу висловити подяку Волинцю Анатолію. За його сприяння наш футбольний клуб сьогодні має змогу тренуватися на стадіоні в с. Тетерівка, а також проводити матчі з іншими командами на своєму полі. Ми доглядаємо за ним, спільними зусиллями плануємо вдосконалювати стадіон. Він, до речі, один із найкращих у районі!

Юрій: — У нас існує гарна тенденція: у перший рік створення ми здобули третє місце, у минулому році стали другими в районі, а також вибороли Кубок Житомирського району. Як бачите, з кожним разом результат все кращий. Ми плануємо продовжувати таку позитивну тенденцію. Для цього будемо прикладати великих зусиль і постійно працювати над собою!

Хочемо подякувати усім нашим вболівальникам, учасникам фанатського руху, які розділяють з нами кожну перемогу і поразку. Завдяки їхній моральній та фінансовій підтримці ми продовжуємо підкорювати нові футбольні вершини та йдемо до нових звершень!

Катерина ДЕЙНЕКА

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.