Сьогодні: 18 жовтня 2019 року - п"ятниця

wordpress themes.

Дмитро КСЕНДЗУК: « Я НЕ МАВ НАМІРУ РОБИТИ ЧИНОВНИЦЬКУ КАР’ЄРУ»

За вагомий внесок у соціально-економічний розвиток Житомирського району, багаторічну віддану працю і активну громадську діяльність рішенням 9-ї сесії сьомого скликання присвоєне звання «Почесний громадянин Житомирського району» ветерану місцевого самоврядування, ветерану праці Дмитру Прокоповичу Ксендзуку. З 1976 року починається його трудова біографія, пов’язана з Житомирським районом: спочатку працював на бронетанковому заводі начальником бюро науково-технічної інформації і розробки нормативів, а з 1980 року був обраний головою виконкому Новогуйвинської селищної ради. Д. П. Ксендзук обирався депутатом трьох скликань Новогуйвинської селищної ради і семи скликань районної ради. Нагороджений медаллю «Ветеран праці», неодноразово – Почесними грамотами обласної ради, має відзнаку Президента України.

– Я не мав намірів робити партійну або чиновницьку  кар’єру, закінчив військово-технічний навчальний заклад, працював на бронетанковому заводі  в Новогуйвинському спочатку інженером-технологом, потім начальником бюро, навіть не був членом партії. Але на початку вісімдесятих партія і уряд проголосили про необхідність підняти роль місцевих рад, укріпити їх кадрами з вищою освітою. Зізнатися, я не одразу погодився переходити на роботу в селищну раду, але потім все ж став головою виконкому – ця посада була тоді, як тепер голова селищної ради, – розповідає Дмитро Прокопович.

З офіційних відомостей про вклад Д. П. Ксендзука в розвиток Житомирського району  дізнаємося, що  за час його роботи головою виконкому Новогуйвинської селищної ради в смт Новогуйвинське побудовано приміщення середньої школи, селищної ради, медамбулаторії та аптеки, дитячого садка, а також приміщення, де розмістились поштове відділення та відділення Ощадбанку. Крім того, побудовано приміщення, в якому було облаштовано майстерні для побутового обслуговування населення. В селищі Озерне побудовано дитячий садок, добудовані майстерні в середній школі, медамбулаторія перенесена в нове приміщення. В селищі Гуйва відселено більше 200 сімей з аварійного житла в м. Житомир.

В приміщенні селищної ради було виділено три кімнати для роботи дільничного інспектора і добровільної народної дружини, яка нараховувала більше сотні членів і була однією з кращих в області. Досвід її роботи по забезпеченню громадського порядку був розповсюджений по Україні.

– Працюючи головою виконкому в Новогуйвинському, обирався депутатом районної ради, був у складі районного виконавчого комітету, – продовжує Дмитро Ксендзук. –  У 1985 році став секретарем райвиконкому. Це була виборна посада, серед обов’язків секретаря було знання діловодства, організації, зокрема на той час перед нами  були поставлені завдання вдосконалити матеріальну базу сільських рад, привести до нового якісного складу кадрову базу керівних органів на місцях. До того ж, Житомирська область виступала ініціатором цих змін.

– Що вдалося здійснити тоді з поставлених завдань?

– На посаді секретаря райвиконкому я відповідав за зміцнення матеріальної бази сільських рад і забезпечення їх кадрами голів і секретарів з вищою освітою. Там, де були сильні колективні господарства, вони виділяли кошти, де не могли – допомагала область. В цей час було побудовано 15 нових і здійснено добудову до 8 існуючих приміщень сільських рад. Кожного місяця ми звітували у облвиконком. Досвід Житомирської області з впорядкування матеріальної бази сільських рад був схвалений  на Президії Верховної Ради СРСР – за розвиток, вдосконалення стилів і методів роботи. Це був свого роду прорив – тоді районні служби та сільські ради були забезпечені й транспортом.

– Чим були позначені переломні девяності?

– Початок 90-х – це був найважчий період. У суспільстві назрівали кардинальні зміни.  Відповідно до нового Закону України від 7 грудня 1990 року «Про місцеві ради народних депутатів Української PCP», щоб підняти роль місцевих рад, була введена посада заступника голови районної ради. Тоді ж вперше голову районної ради було обрано таємним голосуванням –  ним став Микола Григорович Вергун.  Будучи заступником голови районної ради, я фактично організовував роботу ради нового типу, постійних депутатських комісій, розробляв документацію і регламент роботи.

 

  • Протягом майже десятиріччя в Україні відбувалися зміни у роботі виконавчих органів на місцях. Ви були першим головою районної ради після проголошення незалежності України і впровадження в життя місцевого і регіонального самоврядування. Незважаючи на епоху змін, досягнення були і тоді?
  • У 1992 році були окремо виділені районні ради і структури представників Президента. У 1994-му були ліквідовані посади представників Президента, рада народних депутатів і виконком об’єдналися в один орган. До виборів 1998 року я працював заступником голови районної ради. Потім два скликання, до 2006 року, очолював районну раду.

Початок 90-х був кризовим періодом, але поступово налагодилося виробництво, з’явилася можливість розпочати  в районі інтенсивне будівництво об’єктів соціально-культурної сфери. За цільовою програмою «Здоров’я» було введено в дію 16 ФАПів, 2 медамбулаторії, 2 аптеки, в селах району побудовано 7 шкіл, 3 дитячих садки, 2 клубні установи.

В шести селах району було збудовано 700 житлових будинків для переселення постраждалих від аварії на ЧАЕС жителів з Народицького, Лугинського, Олевського районів. Продовжувалась газифікація населених

пунктів. Станом на 2006 рік рівень газифікації сіл району був найвищим серед сільських районів області.

У 1992-1995 роках за програмою «Сільська вулиця» збудовано 147 км доріг з твердим покриттям.

Але вже наприкінці 90-х, коли почали занепадати колективні господарства, які раніше брали значну участь у зведенні об’єктів інфраструктури на селі, у деяких населених пунктах району  припинилося навіть розпочате будівництво.

  • Ви тричі обиралися головою районної ради, безпосередньо брали участь у становленні місцевого самоврядування в районі. Яка Ваша думка про адміністративно-територіальні зміни, децентралізацію?
  • Не можу не вдатися до спогадів: колись, у шістдесяті роки, був лозунг про стирання меж між містом і селом, щоб у селах люди могли користуватися всіма благами цивілізації. Створювалися у кожному районі комісії з планування сільського району. Але сталося так, що ледь не стерли саме село. Планувалося створювати перспективні садиби, де будувалося б житло, об’єкти інфраструктури, згідно з планом виділялися землі за межами населених пунктів. Одночасно частина сіл були записані до розряду безперспективних, будівництво в них передбачалося тільки для виробничих потреб. Хоча всі ці процеси не були завершені, вони згубили периферію, до деяких сіл назавжди причепився ярлик неперспективних. Якщо немає виробництва, роботи, бази для відпочинку, інфраструктури – населений пункт приречений на вимирання. Далі відбулося знищення крупного сільського товаровиробника – колективних господарств, які, на мою думку, потрібно було не розпайовувати, а реорганізовувати. Тепер повертаються до того, що потрібно розвивати крупні сільськогосподарські виробництва. Нинішні великі врожаї часто досягаються за рахунок хімічного підживлення, органіки обмаль, псуються наші багаті грунти.

Перші враження від децентралізації –  що це якийсь поверховий процес, до кінця не продуманий. Це як  з одного району зробити 4 або більше мікрорайонів. Навіщо, наприклад,  на три школи створювати відділ освіти? Де вже згодом брати кошти на утримання великого апарату? Враховуючи досвід тієї ж Польщі, потрібно напрацьовувати свій, район – це і так компактна територія, спочатку треба допомогти виробництву, підтримати фермерів, тваринників.

 

  • Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Ви не полишаєте громадські навантаження?
  • Як голова первинної організації ветеранів районних служб підтримую зв’язок з колишніми працівниками органів місцевого самоврядування, з районною радою ветеранів, і вдячний президії ради ветеранів та керівництву районної ради за виявлену до мене честь і високу оцінку моєї праці на благо Житомирського району.

Еліна ВАЦЕК

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Follow by Email
Facebook
Twitter
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.