Сьогодні: 23 жовтня 2021 року - субота

wordpress themes.

Марія МАКАРЕНКО: «НАВЧАЮ ДІТЕЙ ШАНУВАТИ СВОЮ РІДНУ МОВУ…»

Рішенням 9-ї сесії Житомирської районної ради 7 скликання багаторічному директорові Тетерівської загальноосвітньої школи, ветерану педагогічної праці та місцевого самоврядування, відміннику освіти України  Марії Федорівні Макаренко присвоєне звання «Почесний громадянин Житомирського району».

З Марією Федорівною ми зустрілися у її затишному кабінеті української мови і літератури в Тетерівській ЗОШ, куди вона кожного дня приходить навчати дітей української словесності та мови. Хотілося поговорити про все: про відмінність колишніх та сучасних шкільних програм та методик, про учнів, про колег, дізнатися думку досвідченого педагога і адміністратора.

 

 

– Маріє Федорівно, розкажіть, будь ласка, як Ви прийшли у професію, тому що, навіть зважаючи на Ваше, таке «педагогічне» прізвище, вела Вас, мабуть, сама доля…

– Так, я з дитинства мріяла стати вчителем. Я народилася у звичайній колгоспній сім’ї, у Коростишівському районі. Після школи вступила до педучилища в Коростишеві. Але трудову діяльність почала з посади піонервожатої, завідуючої клубом. Але плани у мене були присвятити себе вчительській праці. Тому й відгукнулася на пропозицію поїхати працювати за фахом у Чернівецьку область, у селище Путила. Навчала дітей у початковій школі. Там закінчила Чернівецький держуніверситет і утвердилася як фахівець, викладала українську мову та літературу у Путильській середній школі. Немалий відрізок часу – 16 років я пропрацювала там, і досі до мене приїжджають знайомі з Путили.

– А хто ще навідує Вас? Здавна вважається, що сільський вчитель – це обізнаний і мудрий порадник, адже це справді так?

– По собі знаю – односельчани ставляться з повагою, привітно вітаються, зупиняються поговорити. А вдома я часто бачу на гостинах своїх близьких – приїжджають діти, онуки, а їх у мене троє: Аліна, Віталій, Владик та правнук Андрійко. Наша гордість – це Віталій, який нещодавно, на початку березня, став випускником Київської академії МВС. Одержав диплом з відзнакою, за направленням буде працювати слідчим в одному з Житомирських відділень поліції.

– З біографічної довідки відомо, що Ви займалися і громадською діяльністю, отримували відзнаки і в освітній, і в суспільній сферах, а які саме?

– Під час роботи у Путильській школі була головою райкому профспілки працівників освіти, з 1981 року – членом Українського республіканського комітету профспілки працівників освіти. Нагороджена значком «Відмінник народної освіти», грамотами Міністерства освіти.

Потім, вже коли працювала директором Тетерівської школи, обиралася депутатом Житомирської районної ради чотирьох скликань. Нагороджена відзнаками районної ради, райдержадміністрації.

– Маріє Федорівно, саме з Вами пов’язана новітня історія розвитку середньої освіти у Тетерівці, Ви ініціювали будівництво нового приміщення школи. Пригадайте, як це було?

– Хоча мені дуже подобався Карпатський край, та все ж я мріяла жити на Житомирщині, де залишалися мої батьки, рідні. І у 1984 році моя мрія здійснилася: мене було переведено у Тетерівську ЗОШ на посаду директора. Тодішній начальник районного відділу освіти Сергій Іванович Шевчук допоміг з виділенням житла у вчительському будинку. Місцева школа тоді була І-ІІ ступенів, приміщення було старим, одноповерховим, місцями аварійним, 302 учнів навчалися у дві зміни, не було спортивного залу. Приступивши до роботи, я швидко знайшла спільну мову з колективом, відділом освіти, батьками, громадськістю села, полюбила це мальовниче село. Всю свою енергію та можливості направила на те, щоб «пробити» будівництво нової школи у селі. Зізнаюся, мабуть, допомогло й те, що ще протягом п’яти років після переїзду в Тетерівку перебувала у республіканській профспілці працівників освіти. Були задіяні керівники області, району, депутати (відчутне сприяння було від тодішнього голови облвиконкому А. С. Малиновського), – школа будувалася за кошти обласного бюджету. І ось у 1996 році в освіті і району, і області сталася визначна подія – у Тетерівці відкрила свої двері триповерхова красуня-школа на 489 місць. Світлі класи, коридори, кабінети, спортзал, шкільна бібліотека, кабінет інформатики, санітарні зручності – сучасна, оснащена будівля.

– Сучасна шкільна освіта, як на мене, стала аж занадто наукоподібною, заформалізованою. На Вашу думку, чи виправдане надмірне захоплення тестовими перевірками знань дітей, як це впливає на успішність?

– Знаєте, зараз навчання настільки технічно оснащене, ми навчаємо дітей спілкуванню з комп’ютером, але в результаті виходить, що їм важко спілкуватися між собою грамотною мовою. Так, і тести потрібні, але не у якості систематичної перевірки знань, не для кожної теми. Зараз у старших класах пишуть два контрольні диктанти за весь навчальний рік, зменшилася кількість годин на розвиток усного та письмового мовлення. Потім і маємо, що доросла людина не може правильно написати заяву або заповнити якийсь документ, не кажучи вже про правильні наголоси. А уроки з гуманітарних предметів насамперед повинні розвинути культуру усного та писемного мовлення. Тому завдання вчителів – вчити дітей користуватися мовою у соціумі, прищеплювати любов та шану до своєї рідної, батьківської, материнської мови. Це виховує і патріотичні почуття.

– Мабуть, для кожного вчителя значущим є те, яких успіхів досягають його учні. Що Ви можете сказати про своїх випускників різних років?

– Я з приємністю відзначаю те, що мої учні-випускники, яких я навчала з 6 по 11 клас, у 2016 році гарно склали зовнішнє незалежне оцінювання. Ангеліна Верховецька та Ірина Терлецька отримали 11 балів, Олександр Блажиєвський – 10, всі здобувають зараз вищу освіту. За результатами ЗНО з української мови наші випускники мають високий якісний показник.

А більш давні випускники – серед них мій учень з 5 по 9-й клас Ярослав Рєбдєв, нині депутат районної ради вже друге скликання, – коли навідує мене, завжди дарує квіти. У Житомирському педагогічному університеті працює Андрій Зіновчук – доцент, кандидат фізико-математичних наук, Володимир Молчанов живе і працює у столиці – він доцент кафедри економічних дисциплін Академії наук, Яніна Галицька закінчила юридичну академію у Харкові.

Багато випускників школи повернулися сюди вже у якості вчителів – Ольга Харчук, Світлана Артеменко, Олена Блажиєвська, Марина Болеста, Наталія Кенда, Лариса Юрченко, Катерина Корицька. У Корчацькій школі працює Дарія Шанюк.

– Напевно, основний склад нинішнього педагогічного колективу сформувався ще за Вашого директорства. Кого зі своїх колег Ви хотіли б відзначити?

– Під час свого керівництва школою я завжди підтримувала, захищала вчителів, але й була вимогливою, спонукала їх до професійного вдосконалення. Серед наших вчителів є справжні новатори: це Микола Павлович Шанюк – заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель фізики, вчитель від Бога Наталя Савівна Кошицька – викладає математику, мають великий педагогічний досвід вчителька початкових класів Ніна Михайлівна Хомчук, вчитель біології Галина Миколаївна Стрельченко, вчитель фізкультури Сергій Георгійович Лавренчук, заступник директора, вчитель англійської мови Галина Анатоліївна Іванова.

26 років я пропрацювала директором школи…  Вирішила, що повинні працювати молоді, енергійні люди, і передала все те, що творилося роками, що до болю омріяне, знайоме, що роками береглося – молодій вчительці – Олені Миколаївні Самолюк. Директор та згуртований педагогічний колектив школи продовжують мою справу, добрі традиції, вносять інновації. За останні роки у школі багато здійснено з технічного оснащення, енергозберігання, велику допомогу надає Тетерівська об’єднана громада.

– Маріє Федорівно, але ж і Ви ще не полишаєте професії – кожного дня Ваша стежка пролягає до рідної школи…

– Знаєте, дійсно, – не можу поки сидіти на заслуженому відпочинку: обладнала кабінет української мови і літератури, продовжую навчати дітей, поки бачу, що вони сприймають мене як вчителя рідної словесності. Стараюся прищеплювати їм любов до рідної мови, до батьків, до України, шанувати своє село, поважати людей, які живуть у ньому.

Еліна ВАЦЕК

 

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.