Сьогодні: 28 січня 2021 року - четвер

wordpress themes.

Любов МЕЛЬНИК: «ДОСКОНАЛІСТЬ БЕЗМЕЖНА»

Вдосконалювати і себе, і своїх учнів, щодня, і у цій діяльності немає завершення – досконалість не має меж, у цьому переконана Любов Валеріївна Мельник – педагог-організатор, керівник музею Озерненської гімназії.  

– Тринадцять років я пропрацювала старшим науковим співробітником у Могилів-Подільському краєзнавчому музеї. Згодом стала методистом з культурної спадщини. За сумлінну працю отримала медаль «За особистий внесок у збереження пам’яток військової історії». Почала співпрацювати з громадською асоціацією «Міжнародна асоціація досліджень фортифікації України». Був створений у Могильові-Подільському військовий музейний філіал. Це лінія Сталіна, де будувався укріпрайон з 1928 по 1936 роки, – розповідає Любов Мельник. – Я була упорядником двох наукових конференцій – ІІ та ІІІ-ї, де виступала з доповідями. Згодом стала членом Національної спілки краєзнавців України.

Але сталося так, що у 2012 році я приїхала в смт Озерне і влаштувалася на роботу в Озерненську гімназію. І не жалкую.

– Що вас притягує до Озерного?

– Я люблю літаки. Мене назвали на честь бабусі – Любові Афанасіївни Золотової. Вона була з родини пілотів. Дід Михайло, якого я і не пам’ятаю, був військовим пілотом, а бабуся – зв’язківцем у авіабатальйоні. Дід мій приділяв велику увагу спорту і постійно гартував своє тіло, казав: гартуйтесь, але не так, щоб горбами по плечах пішло. Я вирішила запровадити в Озерному велоспорт, рух велосипедистів, і стала організатором цієї справи.

4 грудня 2016 року відзначалася 123-я річниця створення першого спортивного товариства велосипедистів Житомирщини і Волині. Президент Національного Олімпійського Комітету України Сергій Бубка нагородив нас Дипломом «За організацію велоспорту в смт Озерному».

Ви є скаут-інструктором, розкажіть про це детальніше…

– Є в Україні така громадська організація – «Православні скаути України». Я взяла участь у конкурсі скаутів і отримала Диплом за ІІ місце у номінації «Річна освітньо-виховна програма».

Як у гімназії проводиться національно-патріотичне виховання?

– У Новогуйвинській селищній раді  діє дитячо-юнацький військово-патріотичний клуб «Сатурн», яким керує Ігор Володимирович Єпіфанцев. Діє клуб  на базі гімназій Озерного та Новогуйвинського.

Також за ідеєю директора Озерненської гімназії Анатолія Петровича Власюка було створено «Школу безпеки». Це навчання безпечному поводженню в різних ситуаціях. Ми розгорнули козацько-лицарське виховання – це і є національно-патріотичне виховання на кращих традиціях. Ми керуємося вже розробленими матеріалами Всеукраїнського дитячо-юнацького військово-патріотичного руху «Сокіл» («Джура»).

%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d0%b0-%d1%8e%d0%bd%d0%be%d1%97-%d0%b4%d0%b6%d1%83%d1%80%d0%b8-%d0%bd%d0%b0%d1%89%d0%b0%d0%b4%d0%ba%d0%b8-%d0%ba%d0%be%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d1%96%d0%b2

Чи розвивається у гімназії туризм?

– Наша команда з туристичного багатоборства отримала І місце за візитівку команди, і за один з етапів конкурсу – віртуальну екскурсію – теж отримала І місце. Назвати туристичну команду Озерненської гімназії  «Легкоходи» мене надихнув Павло Мокрицький – завідувач туристичним клубом «Поліське джерело». Є у нас дружина «Юний пожежний», з якою ми брали участь у обласному конкурсі та зайняли ІІІ місце.

За всі наші заслуги селищний голова Зоя Григорівна Гончаренко відзначила Озерненську гімназію і мене як педагога-організатора грамотою за високий професіоналізм, багаторічну сумлінну працю, якісне виховання.

Нещодавно Озерненська гімназія отримала сертифікат VІІІ Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій, розкажіть про це, будь ласка.

– У цьому фестивалі брали участь лідери учнівської самоосвіти «Країна успіху». Мабуть, кожен дорослий мріяв би жити в дитячій країні. Якщо для дітей це школа формування особистості, то для вчителів і дорослих – безцінні миті повернення в дитинство.

Також нещодавно в обласному центрі краєзнавства, туризму і екскурсій учнівської молоді пройшов обласний етнолого-краєзнавчий фестиваль «Чуття єдиної родини». Дві мої учениці стали переможницями. Це Олена Лозан і Дар’я Потапова – вихованки гуртка «Юні музеєзнавці». У гімназії ми проводимо конкурси юних музеєзнавців та «Джура», беремо участь у районних змаганнях.

Особисто я другий рік є керівником літнього мовного табору, який діє при нашій гімназії. На високому рівні у нас також художня самодіяльність. У нас створений єдиний в районі гімназійний дитячий ансамбль, яким керує Людмила Леонтіївна Січкаренко, є вокальний гурт вчителів «Берегиня».

%d0%bc%d0%be%d0%b2%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%82%d0%b0%d0%b1%d1%96%d1%80-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%b3%d1%96%d0%bc%d0%bd%d0%b0%d0%b7%d1%96%d1%97

– Знаємо, що у гімназії діють гуртки, яких немає в жодній іншій школі району. Хотілося б дізнатися про це докладніше.

– Так, наш вчитель О. Л. Янков веде спеціальні гуртки: авіамодельний, ракетомодельний, початкове технічне моделювання, конструювання повітряних зміїв. Настільки дітям цікаво займатися авіамоделізмом, що вони готові годинами запускати свої маленькі моделі у повітря, не поспішаючи додому.

– Чи входить хореографія у розклад уроків?

– Так. Наша гімназія – єдиний навчальний заклад у районі, де хореографія у початкових класах входить до розкладу уроків як шкільний предмет. Цей предмет викладає Марія Ігорівна Сокіл.

– У вашій гімназії працюють педагогічні родини. Скільки їх?

– Ми навіть провели музейне дослідження «Педагогічні родини гімназії». Це родина Власюків – директор Анатолій Петрович, його дружина Тетяна Володимирівна, і його мати теж була вчителькою. Це родини Лєбєдєвих, Наточаєвих, Довгань та інші. Педагогічні родини зробили великий внесок у навчально-виховний процес нашої гімназії.

– Які у вас плани на майбутнє?

– Вдосконалювати і себе, і своїх учнів, щодня, і у цій діяльності немає завершення – досконалість не має меж.

%d0%b7%d0%b2%d0%b5%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%85%d0%be%d1%80-%d1%82%d0%b0-%d1%96%d0%bd%d1%82%d1%80%d1%83%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d0%be%d1%80%d0%ba%d0%b5

– У вас на столі «Смарагдова Ліра». За що ви її отримали?

– Я отримала премію «Смарагдова Ліра» у номінації за створення книги про героїв доту №112 – «Героям присвячується». Це престижна премія, я провела науково-дослідницьку, історичну та літературну роботу. А скільки ще таких дотів безіменних, не досліджених, на кордонах України… Я і нині не покидаю досліджувати історію України.

У гімназії я відчуваю себе на своєму місці, бо все життя мріяла виховувати і навчати дітей. Тут чудовий колектив. Директор Анатолій Петрович Власюк створив і підібрав прекрасну команду, яка працює злагоджено, сумлінно, віддано і наполегливо. Ми завжди раді бачити у своїй гімназії вчителів різних шкіл району, тож приїздіть за досвідом – ласкаво просимо!

– Дякую вам за розмову. Бажаю подальших успіхів.

 

Петро ТАРАСЮК

 

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.