Сьогодні: 16 січня 2021 року - субота

wordpress themes.

ХТО ПРИВАТИЗУВАВ «МАЛЬОВНИЧІ СКЕЛІ»?

 Поліська Швейцарія – село Буки, що розташоване від обласного центру всього за 24 кілометри – приваблює туристів, дачників і багатих людей, які вподобали ці місця. Наша газета 3 червня 2016 року надрукувала статтю з викладом проблеми: чому в Буках не можуть знайти управу на пана Михайлова, який перекрив доступ до Тетерева?

Президент Житомирської торгово-промислової палати Андрій Михайлов після того, як облюбував узбережжя річки Тетерів у селі Буках і збудував там будинок, спричинив проблему для місцевих мешканців. Доступ до річки він перекрив залізобетонною огорожею.

Мешканці села ведуть боротьбу з паном Михайловим, починаючи з 2009 року, проти незаконного захоплення узбережжя Тетерева, тобто тяганина вже триває роками.

Мені, як журналісту, довелося побувати в Буках і побачити цю «Швейцарію».

Підприємець Юрій Шеремет з товаришем Андрієм Цимбалюком купили колгоспний свинарник і почали розводити там свиней. Сьогодні вже не вирощують елітних поросят, приміщення на замку…

Величезними парканами огороджено десятки гектарів землі, яка знаходиться у напрямку села Буки неподалік траси Житомир-Хмельницький. Я жахнувся: хто ж так розпорядився і примудрився «покроїти» цю маленьку «Швейцарію»?

Анатолій Красніцький після створення Тетерівської ОТГ став старостою у селах Буки, Нова Рудня, Руденька, Тригір’я.

Анатолій Васильович погодився розповісти про всі події, які відбуваються у цій сільській раді роками.

– Я керував Буківською  сільрадою з кінця 2010 року, якраз потрапив під розгул правління президента Віктора Януковича. Земля, про яку ви запитуєте, розташована за межами населеного пункту. А почалося все з районної мафії. Тоді районом керував Андрій Євтухович Кулик, ставленик колишнього губернатора Сергія Рижука.  У районному земельному відділі працювали аферисти, яких сьогодні треба судити. Всі разом «завели» сюди хлопців на джипах, яким і впала в око ця земелька. Сюди наїхали гості з Києва –  «чепчики», «зайці», різні генерали. Понабудовували собі «будиночки» і вичікують. Навіть матушка жіночого монастиря будується. Хотіла викупити людські паї, але люди не продали. Дійшло до того, що влізли у людські паї, землю довелося відстоювати в судах.

Які ж підприємства сьогодні функціонують на території цих населених пунктів?

– Працює пилорама в с. Нова Рудня, якою керує Дмитро Леонідович Гольчевський – створив робочі місця для місцевих жителів. Також у Новій Рудні працює фірма «Протез», керівником є Віктор Васильович Бондар – теж фірма надає робочі місця.

Чому така розбита дорога на Тригіря, що перевізники не хочуть туди їздити?

– Зараз  ремонтується міст і весь транспорт їздить на Любар, Чуднів через Тригір’я. Ця дорога підлягає капітальному ремонту, вона районного значення. А коштів немає.

 

– Що вам дало обєднання, коли у вас навіть немає дитячого садочка?

– Дійсно, немає. Дітей люди возять у садочок в с. Дениші. У Заможному всього 8 дітлахів, а для них відкрили ДНЗ. Думаємо, як відкрити ДНЗ у себе. Хочемо пожертвувати приміщенням сільської ради, а самі перейдемо в старе колгоспне. Про дітей треба подбати.

– Вулиця Транзитна приваблює, але чому порожні будинки?

– Це ті будинки, які були колись збудовані для тих, кому виділяли житло після того, як перенесли дамбу на початку 90-х років. Ці будиночки після смерті господарів розкупили дачники, а дачники приїздять тільки влітку.

– У вас працює карєр з видобутку каміння?

– Цей кар’єр спочатку викупили люди з Донецька, нині вже керують люди з Києва – це кар’єр «Дивогран». Там також працюють наші мешканці. Б’ють камінь, щебінь, і виготовляють відсів для доріг.

– Чи підвозить автобус дітей до школи?

– Вранці підвозить автобус з навколишніх сіл в школу в Дениші – 74 учнів, а також у нас є діти до 6 років. 48 дітей підвозять в ДНЗ.

– Люди кажуть, що в Буках проживають олігархи…

– Хочу додати, що в урочищі Царицине в селі Буки живуть і будуються дуже багаті люди, але від них допомоги я не бачу.

Хочу висловити подяку народному депутату Віктору Развадовському. Спочатку він подарував для сільської ради мопед, я його передав для Будинку культури, щоб директор їздив до нас на роботу з Високої Печі. Народний депутат подарував також комп’ютер, ноутбук, пилку і косу «Штіль».

– То який же результат роботи у вас після об’єднання?

– За один рік ми зробили ремонти ФАПів в с. Буки та Новій Рудні. Але найболючіше питання – ремонту дороги від траси до села, а це 1 кілометр асфальтного покриття. Ця дорога на балансі управління автомобільних доріг, а вони розводять руками – шукайте кошти самі.

– Чи є у вас депутат від громади села Буки?

– Є, звичайно, – Семець Сергій Олександрович, який якраз завітав до нас.

Я запитав депутата Тетерівської ОТГ Сергія Семенця, у чому полягає його робота, що вдалося йому  зробити за рік.

– Я поремонтував своїми силами дві зупинки, які подарував для села Юрій Шеремет, полагодив дитячий майданчик, подарував молоді тенісний стіл. Нині хочу впорядкувати і обгородити з учнями стадіон, – сказав С. Семенець.

– Є особливо наболілі питання?

– Мене, як депутата, тривожить доля землі, яку постійно розкрадають. Я звернувся у правоохоронні органи, в прокуратуру для перевірки законності забудови пана Михайлова та пана  Ізнагірського по вулиці Зарічній в с. Буках. На тому місці, де тепер побудувався Михайлов, молодь проводила свято Івана Купала. Але на мої звернення правоохоронці не реагують, тому я з однодумцями вирішив створити громадську організацію, як у інших селах – Ліщин і Кам’янка. Час щось робити, а не сидіти, склавши руки. У мене троє малолітніх дітей, багатодітна сім’я, я стараюсь щось дати своїм дітям, бо вони виростуть і спитають, що ми зробили з річкою Тетерів, яку вже спотворили прибережними забудовами.

– Мені вже набридло відповідати на запитання сільчан, – продовжив розмову староста Анатолій Красніцький, – чому наші ліси обнесені парканом, де ми живемо, в якій країні? У нас забрали водне плесо притоки Тетерева – річки Глибочок. Оформила оренду Ганна Іванівна Рибинська на 25 років. Люди жаліються, що ліс обнесений колючим дротом, а зі сторони села Руденька бігають дикі кабани по городах. Я звернувся в прокуратуру з заявою, щоб навели порядок і знесли той паркан, виїздив з працівниками прокуратури на місце, але на територію нас не пустили.

Мене тривожить ще й інше – що вздовж річки Тетерів забудована прибережна захисна смуга, аж до дачного масиву.

img_1253

Побудова ведеться дуже інтенсивно. А влітку ганяють по воді скутери, їх більше 20, а це санітарна гребля. Люди вже нічим не гребують, засмічують береги, водойми і не бояться покарання.

Хочу розповісти, як між селами Буки і Тетерівським масивом навпроти Нової Рудні ми вирішили відновити старий кар’єр. Юрій Вікторович Колісніченко, керівник ТОВ «Тригірський маєток», відкачав воду, зробив документи на розробку кар’єру, а його просто прогнали. Спочатку обласна рада надала дозвіл, а потім хтось втрутився якась волохата лапа, і все зупинилось. Нібито олені напилися брудної води з кар’єру.

Обгородили 200 га лісу і надіються, що все зійде з рук. Я також показував прокуратурі ці загорожі, ну і що? Пофотографували – і на цьому кінець.

– Хто обробляє сьогодні землі селян, які отримали паї?

– П’ять років тому у нашому селі з’явився орендар: фірма «Сатурн-Агро». Взяли у людей копії земельних актів, роздали цукор, поманили і пропали.  Представником був Юрій Чесусович Станкус, його привозив до нас колишній голова Романівської райдержадміністрації. Як прийшли ці орендатори, так і пішли. А ми думали – нарешті хтось буде обробляти наші паї, робили схід села. Тепер люди вже нікому не вірять.

Староста Анатолій Красніцький повів мене до річки, в історичне місце «Мальовничі скелі». Дух перехоплює побачена краса, де кам’яні вали і повислі скелі. А поруч сосновий бір, але людська рука вже добралася до нього, попри те, що ця краса охороняється природоохоронцями.

Анатолій Васильович розповідає:

– Вже й сюди добралися. Принесли вісім земельних актів, навіть почали платити за оренду землі. А коли я запитав, хто ж вам дозволив прихопити заповідник, у якому ви вже ріжете дерева, оголюєте береги Тетерева, почув у відповідь: дозволив нам киянин  Микола Андрійович Степаненко. Господи, плакати хочеться – я народився в Буках, тут жили мої предки, але таких варварів я ще не бачив.

img_1264

– Ви зверталися у правоохоронні органи?

– Я замовив інвентаризацію земель всієї Буківської сільради в Інституті землеустрою. І що ви думаєте – зробили вже в с. Руденька, Новій Рудні, Тригір’ї, а от у селі Буки  – ні, тому що земля в селі уже багато разів передавалась з рук в руки. Після інвентаризації буде видно, хто вкрав ці гектари Поліської Швейцарії.

Хочу звернутись  до інших громад Житомирського району – розпочинайте боротьбу з варварами, інакше завтра буде пізно.

Анатолій Васильович показав рукою на поле: от там виділяється 40 га землі для АТОвців.

– Там землю отримають і наші воїни – захисники Вітчизни – Корнійчук Тарас, Масловський Леонід, Шпінчевський Андрій, Можаровський Олександр, Ковальчук Олександр, – сказав сільський староста.

У цій публікації я виклав точку зору людей, яким не байдужа доля села. Я вислухав сповідь старости і подумав: як же важко сьогодні виживати в селі… Думка Анатолія Івановича про те, що якби всі ці багаті люди з душею віднеслись до Поліської Швейцарії, то була б і дорога, і магазини, і оброблялася б занедбана земля.

І хоча надворі вже були морози, я побачив, що орють селяни свою землю, надіються на хороший врожай.

 

Петро ТАРАСЮК  

 

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.