Сьогодні: 01 серпня 2021 року - неділя

wordpress themes.

Олександр ДОЛІННИЙ: «СИДІТИ, СКЛАВШИ РУКИ, НЕ В МОЄМУ ХАРАКТЕРІ»

 Знайомтесь: Долінний Олександр Васильович, народився 14.10.1986 року  в  селі Слобода-Селець Житомирського району. За професією будівельник, закінчив будівельний коледж з відзнакою, працює за фахом. Виховує трьох дітей. Прийняв рішення балотуватися на депутата сільської ради.

Отже, й перше питання до вас, Олександре Васильовичу. Ви, як будівельник, що хотіли б розбудувати конкретно у вашому селі, з яких проблем розпочали б?

– Проблеми, які кидаються у вічі – це, звісно, наші дороги. Село розташоване поблизу міської зони. І хотілося б, щоб і воно виглядало більш привабливим. Скажімо, щоб вулиця Свідерська стала схожа на вулицю Молодіжна – була заасфальтована. А це вже нам доведеться над цим попрацювати. Інша проблема, яку ми чомусь досить часто обходимо стороною, це сільське кладовище. Громада неодноразово зверталася до місцевої влади, нарікаючи на цю проблему. Як не прикро про це казати, але зараз воно виглядає аж надто жалюгідно: немає огорожі, розгулюють бродячі собаки. Взимку, можливо, ще трохи нашу байдужість приховує сніг, та навесні це має дуже непривабливий вигляд. Вітер постійно ламає старі, сухі дерева та завдає клопоту та збитків. Лише в цьому році було повалено три дерева та пошкоджено сім пам’ятників.

Ви багатодітний батько, і в селі, сподіваюсь, таких сімей не мало. Розвивається у вас інфраструктура чи, як зазвичай: усе розвалюється, закривається, не вистачає коштів?

– Ви праві, зараз куди не звернись, відповідь одна і та ж: немає коштів. Але ж село існує, у ньому живуть люди, чимало уже літніх, хворіють, а ФАПу в селі немає. Півтора роки тому Станишівська сільська рада, коли закривалася школа, звернулася до районної ради, щоб дану школу передати на баланс сільської ради. Наміри були, що називається, дуже благі – розмістити там ФАП, культурний центр, бібліотеку. Районна рада пішла назустріч громаді, прийняла рішення: передати на баланс сільської ради школу. Проте до цього часу  ремонту чомусь не видно, ФАП так і не відкрився, благоустрій не проводиться, територія стоїть запустілою.

Картина й справді не дуже приваблива. Тож що ви, у разі обрання депутатом, збираєтеся робити далі?

– Сидіти, склавши руки, точно не буду. У селі проживає чимало молоді й це спонукає робити щось, аби вона тут залишалася, працювала та створювала власні сім’ї. А  зараз, чого гріха таїти,  молодь працює здебільшого у Житомирі. Там проводить і дозвілля, там же змушена шукати собі «місце під сонцем». Я, скажімо, з подивом дізнався про те, що у нас відібрали місцевий стадіон. І не тому, що там бракувало молоді чи не проходили футбольні  матчі. Ні, його віддали під місцеві забудови. Був іще один спортивний майданчик, поблизу паперової фабрики, але й на нього хтось «поклав око». Відтак, стадіону в селі сьогодні немає. Та ми не опускаємо рук, створили футбольну команду «Олімпік», я є її капітаном, але їздимо займатися в інші населені пункти, зокрема,  у Зарічани.

То, може, й справді вся проблема у владі, точніше у її відсутності або неналежному виконанні своїх обовязків. Чи ви так не вважаєте?

– Я хоч і не звик нарікати на владу, але той стан, у якому сьогодні опинилися жителі с. Слобода-Селець, навряд чи когось влаштовує. І це при тому, що ця сільська рада була чи не найзаможнішою  серед інших навколишніх сіл. Адже ми очікували, що місцева сільська влада почне щось змінювати, створювати належні умови для розвитку територіальної громади, заохочувати молодь уже на глибоко патріотичних настроях, щоб ми не тікали десь за кордон на заробітки, а могли жити на своїй землі, працювати тут, створювати робочі місця, водити дітей у садочок, до школи, займатися спортом. Але цього, на жаль, не сталося. І тому розвивати сільську місцевість та формувати здорову націю маємо намір тепер ми, молоді…

Розмову вела

Галина МАРКОВА

 

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.