Сьогодні: 02 серпня 2021 року - понеділок

wordpress themes.

Володимир НАЗАРЧУК: «З ЛЮДЬМИ РАЗОМ І ДЛЯ ЛЮДЕЙ»

Інтерв’ю депутата Житомирської районної ради Володимира Володимировича НАЗАРЧУКА.

– Володимире Володимировичу, як  ви  співпрацюєте з громадою, яка довірила вам у 2015 році представляти її інтереси у Житомирській районній раді?

– Співпраця починається тоді, коли об’єднуються в одну команду. Перш за все я налагодив ділові відносини з депутатами Туровецької сільської ради, від якої я був обраний до районної ради. Мені приємно працювати з молодими, досвідченими людьми, які реально щось хочуть зробити для села, його мешканців.

– Що б ви назвали головним підсумком і головним успіхом року, що минає?

Я вперше обраний до районної ради і в моє життя депутатська діяльність привнесла багато нового. Цього року за мого сприяння було відновлено приміщення Туровецької школи, за допомогою сільської ради там було створено дитячий садочок, ми зараз докладаємо зусиль, щоб він працював повний робочий день. У школі створено спортивний зал, куди закуплено тренажери, тенісні столи. На це я спрямував свої депутатські кошти. Вважаю, не треба звітувати на папері про те, як  ми розвиваємо спорт на селі, для цього потрібно діяти. Відкриття тренажерного залу у Туровці – одне з моїх досягнень, яким я щиро задоволений.

Головне досягнення, що я в цьому році не розчарувався в жодній людині, яка йде зі мною по життю.

 Чимало депутатів  районної ради – це представники підприємництва. Я особисто вважаю, що район від того виграв. Бо і з офіційних джерел, і з розмов знаю, що дуже багато було зроблено за їх власні кошти.

–  Твердо переконаний: якщо людина зуміла власну фірму відкрити, нажити якийсь капітал, то вона й іншим спроможна щось зробити. До того ж підприємець має розуміння, досвід того, як працювати саме в умовах ринкової економіки, в часи якої ми живемо.

Я також належу до представників малого-середнього бізнесу (сміється).  На території Туровецької сільської ради на базі колишнього колгоспу було створено фермерське господарство «Туровець-агро». Вирощуємо сільськогосподарську продукцію. Почали розводити свиней. У цьому році закупили романівську породу овечок. Це сімейне фермерське господарство, де, крім мене, працюють моя дружина Галина, мої батьки, брат. Беремо на роботу місцевих мешканців.

Моя дружина на території сільської ради тримає два магазини. Ми за власні кошти купуємо дрова, для тих, хто не в змозі їх придбати, розвозимо їх по хатах –  це наша з дружиною ініціатива. За власний кошт було відновлено  пам’ятник заглиблим у Великій Вітчизняній війні у Туровці. Наш родинний принцип життя: з людьми разом і для людей.

Чи задоволені роботою депутата?

Радує, що в сесійній залі політика відійшла на задній план. Ніхто не кричить, не показує амбіцій, шаблями не махає. Всі депутати – мудрі, помірковані люди. Думають над тим, як вирішувати проблеми громад, вишукують можливості. Там якусь бюджетну копійку попросили, там щось зробили іншим коштом.

– Чи є перспектива зробити село заможним?

– Якщо держава не буде заважати. Начебто є програма фінансування новостворених фермерських господарств, однак вона не діє, кошти розподіляють лише для своїх. На державу особливих сподівань не покладаю. Згадайте старе прислів’я: держава дасть на рубель, а забере на десять.
Перспектива однозначно є! У світі існують країни, які не мають чорнозему і мають заможне село. Щоб наше село зробити заможним, потрібно тільки захотіти. Наше село, наша земля – якщо не перша, то основна складова формування бюджету. Буде село багатим –  і ми всі будемо. Це дуже проста формула, але якщо ми її зрозуміємо, то прибутки до бюджету надходитимуть з продукції, виробленої на наших землях, які справді найбагатші в світі. 

– У депутата, що не говоріть, більше можливостей. Комусь вдається стишити власні апетити, а комусь – ні. Володимире Володимировичу, скажіть, чи доводилося задля вирішення особистих питань махати депутатським мандатом? 

– Для себе в жодному випадку нічого не вирішував. На постійній комісії з питань розвитку агропромислового комплексу, земельних відносин та екології районної ради, до якої я входжу, ставив питання про те, що по 6-8 років  у земельному відомстві  лежать проекти відводу землі для здійснення фермерської діяльності, однак землю для фермерів виділяти не поспішають. Знаємо, що ці питання  вирішувалися через хабарі, за кожен гектар була встановлена «такса». Начебто у країні відбулися зміни, проте фермерам ставлять такі умови, які нереально виконати.

Проблема в тому, що повноважень розпоряджатися землями, які розташовані за межами населених пунктів, ми не маємо.  Фактично громада не має впливу на рішення, які приймаються «нагорі». Я наведу приклад, що стосується Туровецької сільської ради, де громадське пасовище  віддали підприємцям, які мають там здійснювати господарську діяльність. Село сьогодні залишилося без самого важливого – без можливості розводити худобу. Хтось вирішив, що селянам це не потрібно. Своїм обов’язком вважаю домогтися, щоб людям повернули громадське пасовище. Як це питання буде вирішуватися – через суд, чи в інший спосіб, зараз над цим думаю.

– Села Туровецької сільської ради увійшли до Станишівської ОТГ, вибори до якої відбудуться 18 грудня. Як ви ставитеся до цього обєднання?

– Будемо сподіватися, що ситуація в селах зміниться на краще. Можливо, швидше вирішуватимуться питання соціальної сфери на селі, ремонту доріг.

Скажу відверто, що люди стали активнішими, вони цікавляться місцевою політикою, відкрито відстоюють свої права.

У цьому році завдяки районній програмі  нам вдалося  відремонтувати дві дороги в Туровці: 400 метрів – це поточний ремонт, 840 –  капітальний ремонт. Ми працювали разом з громадою, переконували, що дороги нам вкрай потрібні. На минулій сесії були виділені кошти на ремонт відрізку комунальної дороги Туровець-Буймир. Вдячний голові Житомирської райдержадміністрації С. Микитюку, який  після мого депутатського звернення погодив виділення коштів на ремонт цієї дороги.

– Чого побажаєте фермерам району у День працівників сільського господарства?

– Бажаю своїм колегам  міцного здоров’я, любові, наснаги та сил для нових досягнень, і нехай наша праця і щоденні клопоти  приносять задоволення нам і достаток нашим сім’ям.

– Дякую вам за розмову.

 

Інтервю провів

Сергій МОТРИЧ

 

 

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.