До розмови з начальником ВЖРЕКП Новогуйвинського Володимиром Корзуном ми повернулися через більш як півроку, щоб дізнатися, які відбулися зміни у житлово-комунальному господарстві селища та які на сьогодні є перспективи у роботі комунального підприємства.
- Володимире Григоровичу, у якому стані на даний момент виконання проекту реконструкції теплових мереж Новогуйвинського, про який йшлося наприкінці минулого року?
- Зі своїм проектом ми вийшли на обласний конкурс, претендували на співфінансування його з Державного фонду регіонального розвитку. Наш проект увійшов у число двадцяти переможців обласного конкурсу, отримав реєстраційний номер. Очікували на його розгляд та участь у конкурсі в Міністерстві регіонального розвитку. Але потім дізналися, що проект не був переданий відповідальними за це структурами ОДА на розгляд у Міністерство. Мотивували нестачею коштів, хоча проект готувався під контрольну цифру, яку давало Міністерство. Таким чином теплові мережі селища залишаються у незадовільному стані. Проводяться поточні ремонти комунікацій, латаємо іржаві ділянки, але все одно з початком опалювального сезону потрібно бути готовим до втрат теплової енергії, які можуть зростати при поривах труб. Котельні у нас готові на 100 відсотків до опалювального сезону, чого, на жаль, не можна сказати про теплові мережі.
- Як вирішується проблема заборгованості населення Новогуйвинського за спожитий газ?
- У судовому порядку вдається частково, хоча й повільно, сплачувати борг. Але, якщо на наше підприємство з боку «Житомироблгазу» є важелі впливу у вигляді штрафів, ПДВ та іншого, то у мене як у керівника комунального підприємства важелів впливу на боржників серед населення немає. Щоб зменшити заборгованість, можна було б розглянути варіанти в системі оплати. Я не прибічник переходу на сезонний тариф, тому що це складно. Тому й ініціював пропозицію до селищної ради, яка затверджує одноставковий тариф за послуги з газопостачання, щоб внести зміни в пункт угоди про терміни розрахунків. Наприклад, 80 % КП сплачує протягом вказаного в угоді терміну, а що залишилося – протягом року.
Повертаючись до засобів впливу на боржників. Вони зводяться в основному до пошуків шляхів зменшення заборгованості. У Новогуйвинському серед них тільки 18 відсотків користуються субсидією, хоча ця цифра повинна бути більшою. Доводиться нашому підприємству брати на себе обов’язки з допомоги у оформленні субсидій. Зараз я звернувся з листом до голови Комітету ВР з питань житлово-комунального господарства, до депутатів Верховної Ради від наших округів з проханням законодавчо розглянути питання про важелі впливу на боржників з боку держави.
- Як ви ставитеся до створення ОСББ на території Новогуйвинської селищної ради? Перші спроби, здається, вже були у селищі Гуйва?
- Так, там нарахувалася мінімально гранична кількість підписів за ОСББ, до того ж, у створенні такої організації не мають права брати участь ті, хто проживає у орендованих або неприватизованих квартирах. Поки що зібрані підписи не мають юридичної сили.
Для успішної діяльності ОСББ у нас немає так званої об’єктивної реальності: на сьогоднішній день технічний стан будинків, яким мінімум 40 років, ( а є й більш старі), – є незадовільним. Жодного разу від часів побудови не здійснювався капітальний ремонт.
Жителі Новогуйвинського поки що не виявили бажання створювати організацію з обслуговування будинків, окрему від ВЖРЕКП, натомість зібрали підписи, щоб залишити комунальне підприємство. Адже зараз наші послуги дешевші, тому що маємо свою техніку, у нас працює 60 чоловік, пропонуємо послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, з водопостачання, теплопостачання, вивезення сміття, ритуальні послуги. У переліку послуг підприємства також ремонтно-будівельні роботи, реалізація будівельних та інших матеріалів.
- Напевно, маєте намір повернутися і до реалізації проекту реконструкції тепломереж.
- Так, знову будемо брати участь у конкурсі проектів, яких цього року в Державному фонді регіонального розвитку планується охопити більшу кількість, будемо сподіватися на переваги як одні з переможців минулорічного конкурсу.
Ольга ПРИЛУЦЬКА