Сьогодні: 02 червня 2020 року - вівторок

wordpress themes.

ГРЕЧКИ ПОСІЯЛИ У 6 РАЗІВ БІЛЬШЕ, А ОЗИМОГО РІПАКУ ЗБЕРЕГЛОСЯ ЛИШЕ 20 ВІДСОТКІВ

 Першою культурою, яку в оптимальні строки минулого року слід було сіяти,  був озимий ріпак. Посіяли. А не слід було. І насамперед через нестачу вологи в грунті. Саме від озимого ріпаку господарства району зазнали найбільших втрат. Посіяли 2,1 тис. га, однак врожай зберігся на площі  близько 430 га, або 20% від посіяного.
Звісно, що з боку фермерів було зроблено ризикований крок, вони посіяли ріпак не лише в запізнілі строки, а й знехтували при цьому відсутністю вологи в грунті.
Дії керівників господарств, що посіяли озимий ріпак, який весною створив чимало клопоту, були ризиковими. І цей ризик був вмотивований тим, що за сприятливих погодних умов перші грошові надходження поступають саме від реалізації ріпаку. Це ніби створює відповідний і гарантований фундамент щодо фінансового забезпечення з виконання всього комплексу збиральних робіт. І не тільки.


Із посіяних минулої осені 8,2 тис. га озимих, на сьогодні вселяють надію щодо отримання врожаю орієнтовно 5,9 тис. га (72%). Не перезимували близько 600 га і окремі площі зернових. Це майже 10%. Тобто, із 6,1 тис. га посіяних озимих зернових, збирати врожай будемо лише на площі в 5,5 тис. га.  
Є також надія, що з посіяних 14,4 тис. га ярих зернових не понесемо втрат, і врожай не буде меншим від минулорічного.
Найбільші площі зернових у цьому році у  СТОВ «Ліщинське» (О. В. Мазур), ТОВ «Український солод» (О. П. Сітак), ПП «Миролюбівське» (В. І. Швець), СПП «Лад» (О. О. Баранюк), СТОВ «Млинище» (В. М. Гоменюк).
Відповідно до оперативних даних,  у Житомирському  районі посіяно близько 4,3 тис. га пшениці, 2,7 тис. га ячменю, 300 га гороху, 4,6 тис. га кукурудзи на зерно, 3,7 га соняшнику (площі якого збільшилися відповідно до прогнозованих через загибель озимого ріпаку), 6,9 тис. га сої, 120 га льону та  по 100 га і трохи більше картоплі та овочів.
Для  зниження вартості гречки на продовольчому ринку дванадцять господарств району  посіяли понад 1,1 тис. га цієї культури. Цей обсяг посіву є більшим (від прогнозованого обсягу у 190 га)  в 6,3 раза.
Загалом, відповідно до прогнозованих обсягів посіву сільгоспкультур, для отримання урожаю 2016 року, як те передбачає доручення голови Житомирської ОДА, сільгосппідприємствами та фермерськими господарствами посіяно з врахуванням пересіву загиблих культур 27 тис.  га. Це відповідає 101,7%. А в порівнянні з минулим  роком цей обсяг є більшим на 1,8 тис. га.
У 2016 році ярі культури посіяні на площі 20,1 тис. га. Це на 2,3 тис. га (112,9%) більше від прогнозу і на 1,7 тис. га (109,2%) перевищує відповідні обсяги минулого року.
По-різному забезпечується керівниками господарств району догляд та захист посівів сільгоспкультур. На превеликий жаль, мають місце і порушення на час хімічного їх захисту в частині дотримання правил безпеки. Є такі порушення на території Садківської сільської ради (ТОВ «Діва-Агролан») та Левківської сільської ради (ФГ «Екостарт»).
Через байдужість орендодавців  їхні земельні паї «переходять» від одного до другого, а то й до третього чи четвертого орендаря без будь-якої на це згоди самих власників паїв. Такі явища характерні для територій Троянівської, Василівської та Березівської сільських рад.
Є чимало випадків, коли орендарі земельних угідь не те що трактора не мають, а й звичайної лопати. Все без винятку позичкове. Проблеми життя сільських людей  їх не цікавлять. Не переймаються вони і соціальними питаннями села. Зазвичай, в селах такі орендарі не живуть. Для них притаманні інші принципи співжиття. За таких умов зустрітися орендодавцю з орендарем також є проблемою.
Труднощі селян – то є їхні особисті клопоти. Дуже прикро, що власники земельних паїв  не враховують своїх переваг перед орендарем, нехтують ними і не роблять відповідних висновків. Хоча б в частині надання переваг у виборі орендаря. Адже «заїжджі» орендарі в основному дбають тільки про свої статки.
Ось наслідки такої байдужості. На території Туровецької сільської ради землі, які впродовж  багатьох років у правовому полі використовувало ФГ «Тихончук», сьогодні ніби вже використовує хтось інший. Нині тривають суперечки. Готуються судові позови.
Без відома власників землі і без правового забезпечення використовується земля ТОВ «Українська фермерська група» на території Троянівської сільської ради.
Без згоди громадян протягом 5 років розпайовані на території Троянівської сільської ради сільгоспугіддя використовували ТОВ «Укрзернопром», ПСП «Троянівське», ПАТ «ТАКО», ТОВ «Фортек Груп», ТОВ «Українські аграрні системні технології», сьогодні  – ТОВ «Українська фермерська група».
Всі ці суб’єкти господарювання ніколи не мали особливого бажання реєструватися на території Троянівської сільської ради, а відтак і щоденно бачитися зі своїми орендодавцями та спільно розбудовувати громаду, на території якої вони отримують доходи.

Із 44 тис. га розпайованої землі більше 27 тис. га у 2016 році (є така надія) буде використовуватися у  правовому полі.
Вдячний всім депутатам  Житомирської районної ради за їхнє розуміння  щодо необхідності  прийняття Програми стабілізації і розвитку АПК Житомирського району на період 2016-2020 років. Разом з тим  хочу відзначити, що за останні десять років лише нинішній депутатський склад ради забезпечив прийняття такого виваженого рішення.

У районі відмічається давно бажана переорієнтація пріоритетів аграрної тактики у досягненні відповідних фінансових зисків. Купується високопродуктивна худоба (корови та нетелі)  молочної та м’ясної продуктивності. Цим вирізняється ТОВ «Вертокиївка» (Хоменко А. Д.) та ФГ «Сан-Санич» (Вітенко О. О.).

Окремі і саме «наші», районні керівники сільськогосподарських структур розпочинають дбати про відновлення раніше запустілих  тваринницьких приміщень для подальшого їх  використання як ферм.

Овочівники, а їх центр нині зміщено на територію Сінгурівської сільської ради, стали забезпечувати дійсно європейські підходи з ведення галузі не лише в технологічному напрямку, а й у розбудові відповідної логістичної інфраструктури. Впроваджують у виробництво нові, не зовсім специфічні для нашого району овочі, організовуючи при цьому крапельне зрошення.
Не призупиняється переоснащення парку «сталевих коней» в господарствах. Особливо у СПП «Лад» (Баранюк О. О.), де для сівби та виконання ряду інших робіт використовується новенький «Джон Дір». Чекає свого часу збирання врожаю і новенький черговий німецький комбайн «Claas».
В цілому, аграрне життя в районі «стає на ноги».

Слід відзначити і висловити щиру подяку насамперед за розуміння, позицію окремих керівників  сільгосппідприємств району за те, що не лише за власні статки їм нині болить голова. Окремим з них, і в першу чергу таким, як О. О. Баранюк, що тихо, без зайвого галасу, ремонтує та прокладає автодороги, та Ю. В. Дмитрієв і В. М. Гоменюк, які такі ж роботи виконуватимуть трохи згодом.

Звичайно, що не меншої уваги та поваги заслуговують дії директора «Українського солоду» О. П. Сітака, завдяки якому оновлюється життя в Озерянці. Переймаючись вирішенням подібних негараздів, такі керівники розуміють: чужих проблем не буває…

 

Урожай 2016 року наші аграрії виростять і зберуть. Без сумніву, переживуть при цьому і всі діючі над ними експерименти  у вигляді нових податкових платежів за землю, що збільшилися в космічні рази, як і переживуть дію спецрежиму ПДВ. Однак ці «високопрофесійні», розроблені урядом країни, заходи з самого початку вже розкручують чергове зростання роздрібних цін для наших громадян.

 

Володимир ОРЖЕХІВСЬКИЙ,
начальник управління агропромислового розвитку Житомирської районної державної адміністрації

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.