Сьогодні: 24 січня 2021 року - неділя

wordpress themes.

В УРОЧИЩІ ПЕТРІВСЬКОМУ ПОБЛИЗУ ДОВЖИКА ПОВИНЕН БУТИ МЕМОРІАЛ

 10 червня у районній раді відбулося перше установче засідання робочої групи з питань вивчення стану земельних ділянок, на яких існують масові захоронення років Великої Вітчизняної війни. У засіданні взяли участь представники від Житомирської райдержадміністрації, ОДПІ ГУ Державної фіскальної служби, управління Держгеокадастру в Житомирському районі, Державної екологічної інспекції, районного відділу Головного управління Держпродспоживслужби, ДП «Житомирське лісове господарство», Іванівської сільської ради, Житомирської обласної громадської організації «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук», громадської організації «Громада Довжика».

Робоча група була створена за рішенням 5-ї сесії районної ради 7 скликання 29 квітня 2016 року після  звернень двох громадських організацій – «Громада Довжика» та ГО с. Кам’янки «В своїй хаті – своя правда». Представники громадськості району звернулися до Житомирської районної ради з проханням поновити вивчення питання законності використання тих ділянок, де існують масові захоронення жертв нацизму на території району, оскільки ця територія кілька років тому була надана у розпорядження фізичних та юридичних осіб. Сприяння з боку районної ради необхідне для підсилення діяльності у цьому напрямку громадських організацій.

До складу робочої групи входять представники кожної з фракцій депутатів районної ради: М. Приставський, Г. Журавель, А. Назарчук, Т. Парфентієва, В. Попов, В. Стах, Т. Голік, Р. Мусійчук. До персонального складу робочої групи розпорядженням голови районної ради С. Крутія було включено також заступника голови районної ради О. Білецького, який на установчому засіданні був обраний головою робочої групи.

Голова громадського об’єднання «Громада Довжика» Геннадій Галицький:

– Факти та історичні свідчення про те, що на території  Петрівського урочища поблизу села Довжик проводилися у роки окупації Житомира масові страти мирного населення, військовополонених та підпільників, набули нового суспільного розголосу  в 2013 році, коли на цьому місці почали  масово вирізати ліс. У 2011 році було підписане розпорядження голови РДА про передачу ділянки лісу 2,6 гектара під садівництво. Зрозуміло, що ділянка була виділена з планами подальшого перепродажу в одні руки, тобто передачі заводу з виробництва сухих будівельних сумішей.

У 2013 році теж була створена робоча комісія, але, незважаючи на свідчення очевидців, місцевих жителів, на те, що засипана земля все одно просідала, комісія зробила висновок, що захоронень не знайдено. Ділянку забетонували, поставили будки з охороною, попередньо вирізавши дерева. Були направлені судові позови від громадської організації, від Інституту лісового господарства на незаконність дій голови райдержадміністрації у 2011-2013 рр.

Прокуратурою були порушені справи, були скасовані розпорядження голови РДА. Незважаючи на  це, апеляційна інстанція прийняла рішення на користь заводу. Наразі Інститут лісового  готує новий позов, спільно з  громадськими організаціями. Позивачі звертаються з проханням, щоб третьою стороною виступили представники офіційної робочої групи.

Нещодавно комісія з питань регламенту, депутатської діяльності, місцевого самоврядування, законності, правопорядку та антикорупційної діяльності обласної ради, яку очолює С. Кізін, прийняла  рекомендацію для обласної ради виступити з пропозицією заборони будь-яких дій в тому місці, поки не буде висновків спеціалістів. Це питання потрібно винести на розгляд районної ради з подальшим зверненням до обласної ради та спільним зверненням до Кабінету Міністрів про розташування на цьому місці центру Меморіального комплексу пам’яті жертв фашизму.

Олександр Ловинюк, голова об’єднання «Пошук»:

– Дослідженнями на території Петрівського урочища наше історико-патріотичне об’єднання займається з 1992 року. У 1944 р., після звільнення Житомира, почалися пошукові роботи, виявлені були ряд братських могил, на одному з тих місць зараз знаходиться Меморіальний комплекс. Коли склали карту досліджень, зрозуміли, що одне з найбільших місць масових захоронень знаходиться якраз в урочищі Петрівському. Там був розташований один з найбільших концтаборів на території України – «Шталаг-358», де були страчені та померли більш як 65 тисяч військовополонених. У цьому ж урочищі з кінця 1941 року почалися масові розстріли мирних місцевих жителів, там було знайдено рештки майже 20 тисяч людей. З 2-х гектарів урочища 1 гектар – це могили.

Перші останки були знайдені у 1969 році, коли на цьому місці почав розбудовуватися завод нестандартного обладнання. Взагалі вся ця територія – від Іванівки до «Шталагу» – це суцільна «розстрільна зона». Як один з доказів того, що саме на місці урочища є захоронення часів війни, були свідчення місцевого жителя у 1993-94 роках, якому під час німецької окупації Житомира було 20 років. Він показав місце, де закопували розстріляних. Це саме те місце, яке на сьогоднішній день повністю забетонували.

Коли розпочала свою роботу комісія у 2013 році, вона поставила під сумнів навіть висновки комісії 1944 року, тому що площі захоронень явно були більшими. Тоді ж на території колишнього концтабору на водонапірній башті була встановлена меморіальна дошка, на місці ж Петрівського урочища досі немає ніякого пам’ятного знаку. На мою думку, потрібно встановити там знак і надати цій зоні статусу заповідної.

Голова депутатської фракції «Солідарність» у районній раді Тетяна Парфентієва:

– Ми зверталися тоді до архівів Російської Федерації, Німеччини, до Інституту національної пам’яті. У 2013 році результати пошуків добровільних дослідників на тих місцях сколихнули всю Україну, набули розголосу. Це налякало тодішніх можновладців і на рівні області. Свідоцтв було виявлено дуже багато, протягом місяця влітку 2013 року до пошуків було залучено багато спеціалістів, і підтвердилися жахливі факти того, що земля під садові ділянки була виділена на місці братських могил. Тоді ініціаторів пошуків, які оприлюднювали справжні висновки, намагалися залякати, були підписані висновки робочої групи як такі, що не виявлено захоронень, але копали тоді спеціальними пристроями на глибині півтора метрів, а насправді захоронення здійснювалися на глибині трьох метрів. І я, і Олександр Ловинюк тоді вийшли зі складу робочої групи, і висновки її роботи були підписані формальні. Я вважаю, що у районі потрібно створити комісію з увіковічення пам’яті жертв фашизму на території урочища, надати цій території статусу  заповідної.

Голова фракції ВО «Свобода» у районній раді Тетяна Голік:

– У обласній раді теж створена робоча група з вивчення цього питання, і працювати ми будемо одночасно, використовуючи матеріали обох груп для звернення, яке б ініціювала обласна рада до Кабміну, щоб цій території надати статус заповідної зони і створити там меморіальний комплекс.

Члени робочої групи висловили пропозиції про необхідність залучити обласну держадміністрацію до участі у судових позовах як третю сторону, звернутися у Держгеокадастр щодо заборони дій з розширення території заводу. На сьогодні після подання позову місцевою прокуратурою про визнання недійсним перепродажу цієї спірної ділянки заводу, суд виніс рішення на користь прокуратури, але днями має відбутися апеляційний суд.

Голова робочої групи О. Білецький запропонував наступне засідання провести з виїздом на місце, вивчити та врахувати пропозиції фахівців, долучитися до числа позивачів у судовій справі з цього питання. Пропозиції були одностайно прийняті.

Олена ВАЦЕК

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.