Сьогодні: 01 червня 2020 року - понеділок

wordpress themes.

ОЛЕКСАНДР МЕДВЕДЮК: «ВИРІШУВАТИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ ЛОКАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ «МАЛЕНЬКОГО» ЖИТЕЛЯ»

 Інтерв’ю депутата Житомирської районної ради (фракція «Батьківщина») Олександра Володимировича МЕДВЕДЮКА.

Олександре Володимировичу, з чим  ви прийшли у районну раду, маєте якісь ініціативи, проекти, які хотіли б втілити як депутат?

– Було бажання впливати на суспільні процеси в районі. Я виступаю за створення громад, які могли б територіально і фінансово бути самодостатніми, щоб  ці громади не були надто великими  і могли задовольнити усі свої потреби самостійно.

На жаль, нема законодавчої бази, яка б повністю врегульовувала усі відносини. По-друге, не проводиться достатня роз’яснювальна робота для людей, що являє собою реформа децентралізації, які плюси чи мінуси вона має, чого очікувати людям в майбутньому. Тобто,  немає повної інформації, що дасть реформа людям на місцях.

Хочу, щоб депутати , які прийшли в районну владу, насамперед пам’ятали про свої обіцянки, які вони давали своїм виборцям і, виходячи з цього,  будувалася вся їхня робота. Щоб усі рішення приймалися на благо району, його жителів. Це основне: вирішувати в першу чергу локальні проблеми «маленького» жителя.

– Як вам, депутатові, який зайнятий своєю основною роботою і виконує депутські обов’язки на громадських засадах, вдається розібратися у безлічі проектів рішень?

– Мене обрала депутатом громада, звідки я родом – це Руднє-Городище. Там пройшло моє дитинство, там нині проживає моя мама. Я щотижня у вихідні  приїжджаю до мами. Ще не будучи депутатом,  я займав активну позицію,  допомагав селу, чим міг. Тому люди, знаючи мене, мою родину,  повірили мені, сподіваючись, що депутат Медведюк матиме більше можливостей, щоб їм допомагати. Та й у селі чужих не люблять, до заїжджих ставляться з осторогою. Після останніх виборів до місцевих рад у Руднє-Городищі прийшов новий сільський голова, який вже багато корисного зробив для селян, облаштовуються території населених пунктів, чого раніше не робилося.

Попри зайнятість, я завжди встигаю ознайомитися з проектами рішень районної ради, постійно відвідую засідання бюджетної комісії, сесії райради. Я свідомий того, що люди обрали мене депутатом і чекають від моєї діяльності результатів.

– У районній раді – абсолютно різні представники не тільки за політичними уподобаннями, а й за віком, можливостями. Як знаходите спільну мову, коли треба вирішити нагальну проблему? Та й узагалі – вам комфортно працювати із нинішнім складом депутатів, головою районної ради?

– Знаєте, за своє життя спілкувався з багатьма людьми. Вважаю себе неконфліктним, до проблем підходжу прагматично, тому можу працювати з будь-якими колективами, навіть якщо вони – політичні опоненти. Але за однієї умови, коли трудяться чесно.

Багатьох нинішніх депутатів райради я давно і добре знаю, а тому проблем у налагодженні з ними ділових відносин немає.

– Наскільки ви залежні від партійної дисципліни?

– Я входжу до фракції «Батьківщина». Вважаю, що партійна дисципліна не повинна превалювати над тими рішеннями, які приймає районна рада і які  конче потрібні для вирішення проблем  району.

– Як депутат районної ради, чи  лобіюєте ви  чиїсь питання? Як взагалі ставитеся до питання лобіювания на будь-якому рівні?

– Якщо це лобіювання стосується покращення інвестиційного клімату району, створення робочих місць,  створення нових підприємств, фермерських господарств, тоді це має підтримуватися. Якщо хтось хоче вирішити через депутатів власне питання, я проти цього.

– Ви член бюджетної комісії, чи задоволені  її роботою? Уже кілька разів засідання комісії тривали впродовж  шести  годин.

– Якщо засідання комісії триває так довго, це говорить лише про те, що депутати  займаються вирішенням  питань, а не йдуть до сесійної зали й нерозбірливо піднімають руки при голосуванні. Інше пояснення: багато питань, які виносяться на розгляд бюджетної комісії, є «сирими», а тому доводиться вникати, щоб прийняти якесь зважене рішення. На рівні районної ради приймається багато різних  формальних програм, ці програми не діють. Ми не раз порушували питання про те, що при  затвердженні певної  програми повинні бути відповідальні за їх реалізацію. Саме тому не була прийнята інвестиційна програма, запропонована  РДА, колеги з комісії визнали  цю програму «порожньою».

Засідання нашої комісії показало, що всім членам комісії цікаво, що всі хочуть розібратися в роботі, внести щось своє, і це надихає, це вже позитив.

− Багато людей вже звернулося до вас як до депутата?

–  У наших людей чи не єдина нагальна проблема – гроші! От найчастіше саме за ними і звертаються. Думають: якщо депутат, то обов’язково повинен мати якісь кошти. Люди звертаються з особистих питань. Сприяю у поточному ремонті школи в селі Руднє-Городищі.  Треба  займатися ремонтом дороги  Руднє-Городище-Соснівка.

– Чому, на ваш погляд, Україна, яка славиться родючими землями, природними ресурсами та працелюбним населенням, далеко не сповна використовує свій потенціал, у той час як бідніші на сировинну базу країни мають значно вищий рівень життя?

– Тому що створюються перепони. Чому сьогодні людям важко займатися бізнесом  у сфері сільського господарства? Якщо в інших галузях підприємці вже адаптувалися, то щоб працювати  у сільському господарстві, треба вирішувати проблеми з отриманням землі. У районі є занедбані землі, які заростають самосівами, однак коли хтось звертається, щоб отримати цю землю в оренду, земельне відомство знаходить безліч причин, щоб ви землю не отримали. Уже на стадії організації своєї справи людина отримує стільки проблем, що бажання щось створювати зникає.

– Як ви ставитесь  до прислів’їв, які характеризують  українців: моя хата скраю, щоб у сусіда хата згоріла чи корова здохла?..

– Це не стосується українців. І ці прислів’я заперечили події  на Майдані, коли українці   ділилися останнім  і прагнули змін для своєї  країни. Коли почалися військові події на сході України, ми побачили, як українці  змобілізувалися, самоорганізувалися для допомоги добровольчим батальйонам, армії. Було зібрано багато коштів, продуктів харчування, речей.

А тому ці прислів’я не зовсім доречні.

– Чим ви займаєтеся?

– Я очолюю  виробничо-комерційну фірму «ГРАНД-АВТО», яка обслуговує сільськогосподарські підприємства Житомирської області. Ремонтуємо гідравлічні системи на сільськогосподарській техніці.

Водночас є керівником фермерського господарства «АЛЕКС-АГРО», яке  знаходиться на території Троянівської сільської ради. Нині триває підготовка земельної ділянки до посадки смородини та лохини. Земля, якою ми почали користуватися, була дуже запущена, довелося вкласти чимало коштів , щоб довести її до потрібного стану, відновити системи меліоративних каналів, підготувати водойму під зрошення.  Спільно з фермерським господарство «Біос» на площі 60 га плануємо вирощувати за сучасними технологіями смородину та лохину. Уже закладений розсадник смородини. Починаємо дорощення саджанців лохини, які закупили в науково-дослідному інституту в Івано-Франківській області.

– Ви розчаровувалися у чомусь?

– Мабуть, було б неправильно сказати,  що у житті  я зустрічався лише з абсолютно порядними людьми. Були різні випадки, коли  було розчарування стосовно деяких знайомих та тих, з ким займався спільними справами. Були і великі розчарування.  Чому після  двох українських революцій майже нічого не було зроблено?  Народ повірив тим, хто прийшов до влади, але реальних змін ми не відчули.

– У вас є якесь незмінне правило в житті?

– Є багато речей у житті, які не можна купити за гроші. Наприклад, це порядність, дружбу.  Все краще, що має бути в людини,  не купується і не продається  за жодні кошти.

Олексій ПРОЦЕНКО

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.