Німецький експерт порадив українцям взяти відповідальність

за управління державою в свої руки.

Більш як 47-річним досвідом проведення реформ з децентралізації ділився з представниками громадськості Житомирського району, сільськими головами, депутатами 18 травня, колишній бургомістр міста Зінген землі Баден-Вюртенберг у Федеративній Республіці Німеччині, який обіймав цю посаду 20 років, пан Олівер Ерет. Зустріч відкрив голова райдержадміністрації С. Микитюк, який повідомив, що такі зустрічі у формі «круглого столу» проводяться з метою консультування громад тих країн, які знаходяться на шляху до європейської інтеграції. У проведенні зустрічі взяли участь голова районної ради С. Крутій та заступник голови районної ради О. Білецький.

Змістовна двогодинна доповідь – не теоретика, а практика, містила надзвичайно переконливі аргументи на користь об’єднання громад. Історичний досвід децентралізації у Німеччині має столітню історію, перерваний у 1933 році та відновлений, згідно з «планом Маршалла», у післявоєнні роки. З 1969 року до 1975-го, і протягом наступних 10-ти років активно розбудовувалася інфраструктура, потім, коли у 1990-му до Західних німецьких земель приєдналися східні, реформа децентралізації набула нових обертів та поступовр охопила всі землі об’єднаної Німеччини. Основна суть реформ – центр віддає більшу частину своїх повноважень на місця, але надає і фінансові засоби для створення грошової бази для здійснення повноважень. Одночасно виконується система фінансового вирівнювання між багатшими та біднішими регіонами, у децентралізації діє і реалізується підхід – користь для всіх і для себе. Хто цього не розуміє, не зможе організувати децентралізоване управління. Пан Ерет після своєї розповіді відповів на запитання присутніх.

На запитання, скільки було вкладено коштів у реалізацію реформи, доповідач відповів, що за перші 4 роки процесу реформування після об’єднання Німеччини – від 50 до 70 мільйонів тодішніх німецьких марок, які зараз можна прирівняти за курсом до євро. Причому, довелося змінити підходи до оподаткування, зокрема жителів Західної Німеччини, які почали сплачувати додатково з своїх доходів 5,5 % для того, щоб довести економіку та інфраструктуру колишньої НДР до західно-німецького рівня. Пан бургомістр наголосив, що мінімальна кількість населення для громад, що об’єднувалися, повинна була бути не менше 8 тисяч. У об’єднаних громадах, навколо більших міст і селищ – від 15 до 35 тисяч. Якщо в кінці 60-х федеральній землі Баден-Вюртенберг існувало 3500 дрібних громад, то через 5 років у результаті добровільного об’єднання їх стало 1100. Ті 12 громад, які не хотіли ні до кого приєднуватися, були приєднані за рішенням суду. У результаті, на сьогодні – громада, об’єднана навколо М. Зінгена, з населенням 45 тисяч громадян має 22 тисячі робочих місць, річний бюджет її складає 120 мільйонів євро без користування кредитами. За рахунок чого формується бюджет? Насамперед з податку на діяльність підприємств (ставку податку визначає рада громади на основі законодавства). За рахунок цього податку наповнюється половина бюджету. По-друге – за рахунок ПДФО, потім – так званий грунтовий податок (на всі землі на території громади – сільськогосподарські та лісові земельні ділянки), податок на землю і все, що на ній знаходиться, і на те, що зареєстроване під забудову . Загалом 75 % річного бюджету забезпечується за рахунок податків, які частково залишаються в громаді. Громада має можливість регулювати кількість податків, які отримує, підтримати підприємницьку діяльність, сільськогосподарські та лісові господарства, забудову. З основних податків 42,5 % надходить до центру, стільки ж – на федеральну землю (як у нас обласний центр), 15 відсотків залишається у громаді. Будівництво, ремонт та утримання доріг здійснюється за рахунок податку на мінеральне паливо, який збирає держава і розподіляє відповідно до потреб. Консультант з Німеччини не вперше в Україні, часті його поїздки відбуваються у місто Кобеляки Полтавської області, ділився досвідом реформ він і у Чернівецькій та та Житомирській областях. Пан бургомістр відзначив, що на запитання, чому децентралізація – це добре, можна відповісти так: той, хто хоче бути частиною європейського співтовариства, має серйозно сприймати цю форму управління та переймати позитивний досвід. Адже країни, що не так давно вступили до Євросоюзу, мають потужну фінансову підтримку з боку сильних, розвинутих країн Європи. У 2015 році розміри цільового фінансування з Німеччини як фінансового донора складали 11,5 млрд. євро, з Великобританії – 8,5 млрд. євро, Франція – більш як 5 млрд. євро. Інші європейські країни теж вкладають у розвиток прийнятих нещодавно до європейської спільноти країн.

Запитання учасників зустрічі стосувалися черговості у проведенні реформ: з чого починали – з прийняття законів чи з організаційних заходів; проблеми довіри до влади, коли люди не бачать кінцевої мети, посилань на норми законів; чи починала б Німеччина проводити реформу з децентралізації, якби не контролювала 500 км свого кордону, не знала думки 15 відсотків населення та знаходилася у стані війни? Гість з Німеччини вичерпно відповів на усі запитання. Услід за державою самі громади спонукали до розвитку одна одної: з огляду на сусіда завжди хочеться сягнути вищого рівня. Головне зводилося до того, що, якщо чекати далі, то розрив між Україною сьогоднішньою і Україною як новою європейською державою ставатиме дедалі більшим. У ЄС може бути вичерпаний ліміт членства, і Україна залишиться у статусі буферної держави. А нам, навпаки, потрібно об’єднуватися, створювати сильну Європу, щоб складати потужнішу конкуренцію Східному світові у особі найкрупніших його країн – Китаю та Індії.

У сучасній Україні є люди, які ні на кого не розраховують, крім як на власні сили, є інші – які побоюються змін, щоб не втратити те, що є. Але більшість українців варті того, щоб їм допомогти у розбудові власної держави, відкритість та готовність у тих областях, де успішно запроваджуються реформи – свідчення перспектив на шляху до перетворення у цивілізовану європейську країну, де головною особою є громадянин, відповідальний за добробут у своєму домі, громаді, країні.

Олена ВАЦЕК

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах: