Сьогодні: 18 вересня 2021 року - субота

wordpress themes.

РУСЛАН ПАВЛЮК: «КОЛИ ВИРІШУЄШ ЛЮДСЬКІ ПРОБЛЕМИ,ТРЕБА ЗАБУТИ ПРО ПОЛІТИКУ»

Депутат Житомирської обласної ради Руслан Віталійович ПАВЛЮК відповів на запитання кореспондента «ПРИМІСЬКОГО ЖИТТЯ».

– Руслане Віталійовичу, чи згодні ви з тим, що політика робить людей підлішими?

– Не погоджуюся. Політики – це слуги людей. Щоб виживати в політиці, часто доводиться вести себе по-різному. Якщо політик стає підлішим, погіршує свої відносини з людьми, тоді у нього немає майбутнього.

– Чи змінилися ви, коли стали публічною людиною?

– Треба запитати у людей, які мене обирали свого часу депутатом Житомирської районної ради, сьогодні я депутат обласної ради. Коли я хотів стати депутатом, я витрачав багато часу для спілкування з людьми і обіцяв їм виконати щось. Можливо, у людей виникають певні сумніви: от він став завдяки нам депутатом і тепер ми його рідко бачимо. Але виборці повинні розуміти, що депутат теж людина, він десь працює, має власне життя і на свої депутатські обов’язки може виділяти лише певний час.

– Як відбувається діалог між вами і виборцями?

– По-перше, на всіх заходах, куди мене запрошують, я обов’язково намагаюся бути, або направити туди свого помічника, або допомогти людям в організаційних питаннях. Це моє правило.

Я постійно контактую з головами сільських рад Житомирського району, де мене обрали депутатом, у сільських радах розміщені оголошення з інформацією, як можна зі мною зв’язатися.

– Що вдалося реалізувати як депутату обласної ради?

– Перші місяці депутати вивчали одне одного, адже до ради зайшло багато партій, абсолютної більшості ні в кого не було і тому були змушені домовлятися. Сьогодні робота налагоджується.

Депутатами стали люди, які перемогли на своїх округах, вони добре знають проблеми своїх територій. Тому при голосуванні за певні рішення депутати підтримують їх одностайно, з огляду на те, що проблеми у всіх майже однакові.

Моє завдання як депутата – передавати побажання своїх виборців, громад, які мене обрали, до тих інстанцій, у повноваженнях яких і є вирішення цих питань. Є багато бюджетних звернень про виділення коштів. Є особисті звернення громадян: хтось опинився у скрутному становищі й потребує допомоги, комусь потрібне лікування. Це постійні звернення, які я намагаюся довести до логічного завершення, щоб люди отримали те, що вони хочуть. Коли вирішуєш людські проблеми, треба забути про політику.

– Чи підтримуєте ви процес люстрації?

– Так. У правоохоронній, судовій системі, в органах влади має відбутися очищення. Але не за принципом: от був ти колись у тій партії, тебе треба люструвати, звільнити з роботи. Якщо є беззаперечні факти корупції, зловживань, тоді таку особу треба усувати з посади.

– Реформа децентралізації набила всім оскомину. Чи на часі ця реформа?

– Я за децентралізацію. Щоб розвиватися і бути успішною країною, ми маємо змінити стару систему. Сьогодні добровільне об’єднання громад – це демократичний шлях. Однак усе, що у нас добровільне, чомусь йде «зі скрипом». У цьому питанні у кожного свої думки та погляди. Хтось намагається тягнути ковдру на себе. Кожна громада амбітна, кожна хоче бути самостійною. Люди, зрозуміло, бояться втратити свої робочі місця. Однак у нас не повинна бути така армія сільських голів і працівників сільських рад. Ми не можемо надалі утримувати стільки управлінців у органах державної влади та місцевого самоврядування.

Для мене сумніву щодо того, що громади повинні обов’язково об’єднуватися, немає.

– На сесію обласної ради винесено питання про внесення змін до перспективного плану формування територіальних громад, пропонується перенести центр об’єднаної громади зі Станишівки у Новогуйвинське. Ваша позиція?

– Я проти такого обєднання. Підтримую той план, який був затверджений раніше, у якому Станишівка була визначена центром об’єднаної громади. Новогуйвинське – окрема самостійна громада, там інша проблематика, ніж в довколишніх селах.

– Чи користуєтеся ви соціальними мережами?

– Звичайно. Тепер соціальні мережі не лише майданчик для спілкування, а й засіб формування прозорого і відкритого образу влади. Сільські ради, сільські голови повинні мати свої сторінки в соціальних мережах. Сьогодні набагато швидше можна розмістити оголошення про схід села через соціальні мережі, аніж типовим способом – розклеюванням листівок десь на вуличних стовпах. Схід села можна організувати за три години. Я розумію, чому сільські голови не хочуть, щоб певна інформація була публічною, менше інформації – і для нього спокійніше. Усі європейські політики коментують кожне своє рішення і кожну свою дію, не чекаючи офіційних прес-конференцій. Саме через соціальні мережі політики дізнаються, що про них думають люди.

– Ви вірите у відродження великого футболу в Житомирі?

– Звичайно, вірю. Футболом я займаюся достатньо довго і вперто. Житомирська районна федерація футболу, яку я очолюю, успішно розвивається, у цьому сезоні стартує 27 команд. Перший матч відбудеться 15 травня в Левкові.

Стосовно обласної федерації: у суді розглядається справа про нелегітимні рішення федерації, прийняті минулого року. Коли судова тяганина закінчиться, я буду пропонувати свою кандидатуру на посаду голови обласної федерації.

Професіонали фуболу народжуються в селах, у дворах. Ми повинні покращити масовий футбол. Там, де буде спорт, там будуть здорові діти.

Нещодавно я став керівником комунального підприємства «Муніципальний футбольний клуб «Житомир». Хочемо показати, що в цьому напрямку можливий професійний футбол за підтримки бюджетних коштів. Приємно, що нас підтримують. У нас багато партнерів.

Я впевнений, що професійна футбольна команда у Житомирі буде створена.

Інтервю провів

Олексій ПРОЦЕНКО

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.