Сьогодні: 16 жовтня 2021 року - субота

wordpress themes.

Світлана КАТУНІНА: «Я НЕ ВІРЮ, ЩО НА СХОДІ Є УКРАЇНЦІ, ЯКІ НЕ ХОЧУТЬ ЖИТИ В УКРАЇНІ»

Світлана Миронівна Катуніна – вчитель історії та правознавства, яка понад 30 років свого життя віддала

педагогічній діяльності. Родом із Західної України. Саме в Новогуйвинській гімназії відбулася як вчитель та стала справжнім професіоналом, вчителем вищої категорії. Про погляд на сучасні події дізнавалися у людини, яка все життя вивчає історію України та вірить у краще майбутнє своєї держави.
– Світлано Миронівно, що ви думаєте про сучасні події в Україні?
– Сьогодні відбуваються надзвичайно важливі та трагічні події для нашої країни. Революція гідності подарувала нам ще один шанс стати європейською державою, попри те, що Україна знаходиться в центрі Європи. Михайло Драгоманов колись сказав: «Україна буде європейською державою як за рівнем життя людей, так і за статусом української влади». Українці вже не зможуть жити так, як жили раніше. Назад вороття не буде. Не можна допускати помилок минулого. Ми бачимо, що наша влада також намагається очиститись і відповідати європейському рівню.
Я не вірю, що Крим – це не Україна, не вірю, що на Сході є українці, які не хочуть жити в Україні. Як історик розумію, що це політична гра людей, які мають доступ до влади, що це геополітичні інтереси.
Сьогодні багато наших випускників через ці події змушені покидати країну, тому що в Україні немає для них роботи. Перш за все ми виховуємо громадян, хочеться, щоб діти йшли в суспільство як творці держави, а вони змушені зразу після закінчення стикатися із важкими соціальними проблемами.
– Підручники з історії переписують під кожну владу. Яка ваша думка з приводу цього?
– Це не нормально, коли підручники історії та Конституція переписуються під угоду новій людині. Потрібно чесно та об’єктивно висвітлювати історичні події, щоб потім вчителю не доводилося відмовлятися від своїх слів. Історія завжди була партійною дисципліною, але вчитель повинен мати власну думку. Зараз діти знають більше, ніж знали їхні батьки. Це зовсім інші підручники історії, більш доповнені. Але сам перепис історії я засуджую.
– Чому вирішили стати саме вчителем історії?
– Завжди мріяла вивчати історію, закінчила Історичний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника. Після закінчення навчання зрозуміла, що влаштуватися вчителем історії майже неможливо. З часом переїхала в Житомирський район, де відразу відчула потребу у вчителях історії. Так і розпочалися мої перші роки вчителювання.
Народилася я на Західній Україні. Скільки років працюю в Житомирському районі, можу запевнити, що мене ніколи не звинувачували в націоналізмі та бандерівщині. Західна Україна та Центральна – це єдина Україна.
– Чи багато випускників обирають історичні факультети та продовжують вивчати історію?
– Сьогодні в школі працює двоє молодих вчителів історії – Валентина Власенко, яка закінчила нашу гімназію, навчалася в КНУ імені Тараса Шевченка, є кандидатом історичних наук, та Леся Кухарська, випускниця історичного факультету ЖДУ імені Івана Франка. Завдяки наполегливій праці молодих вчителів наші учні займають перші місця в Малій Академії Наук в галузі історії та перемагають у таких конкурсах, як конкурс «Шевченкіана» та Всеукраїнському конкурсі з правознавства.
Мені подобається працювати з молодими вчителями, які хочуть переймати досвід. Горджуся тим, що моя наставницька діяльність має плідні результати.
Багато наших дітей виявляє бажання продовжувати вивчати історію. Такі діти навчаються у Львівському національному університеті імені Івана Франка, нашому Житомирському державному університеті імені Івана Франка та ін.
Щорічно маємо призерів районних олімпіад, що доводить зацікавленість дітей. В цьому році отримали диплом ІІ ступеня обласної олімпіади з історії та ІІІ місце в обласному турнірі юних істориків. Я горджуся здобутками своїх учнів. Найголовніше для мене – допомогти дитині визначитися у майбутньому житті та ненав’язливо направити її у правильне русло.
– Розкажіть, які нові методи навчання використовуєте, щоб зацікавити дітей?
– У навчанні важливі всі рівні пізнання, всі види методик і технологій. Інтерактивні технології роблять навчальний процес більш цікавим та ефективним. Але вважаю, що не можна відмовлятися від традицій на користь інновації. Професіоналізм вчителя полягає у вмінні поєднати традиційні моделі з інтерактивними, вмінні імпровізувати. Ключ до успіху дитини – це напружена розумова праця на уроці та активна участь в процесі навчання у співпраці з вчителем та однокласниками.

Спілкувалася
Ірина ГАВРИЛОВСЬКА

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.