Сьогодні: 25 лютого 2020 року - вівторок

wordpress themes.

СОЦІАЛЬНИЙ РОБІТНИК – РОБОТА ЗА ПОКЛИКОМ СЕРЦЯ

Зміни, що відбуваються в суспільстві, викликали необхідність появи нової професії – соціальний працівник. Соціальна робота – діяльність, спрямована на допомогу людям, які опинилися у скрутних життєвих обставинах,

на забезпечення соціальної підтримки найменш захищених верств суспільства. Професійна соціальна робота зародилася наприкінці ХІХ ст. в Європі. Тоді ж з’явилася і така професія, як соціальний працівник. Чим сьогодні вони займаються та як саме допомагають людям, розповіла соціальний працівник Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадян Житомирського району Наталія Іванюк.
– Ми обслуговуємо одиноких громадян та тих, хто має дітей пенсійного віку. Таким людям надаємо послуги безкоштовно, але також є платні послуги. Це стосовно тих людей, котрі не відносяться до категорії одиноких, але за станом здоров’я потребують додаткової допомоги. Є встановлені тарифи на послуги. Наприклад, приготування їжі коштує 20 грн. 77 коп., принесення води із колодязя – майже 11 грн., придбання та доставка медикаментів – майже 30 грн., генеральне прибирання – 43 грн. 64 коп. На платній основі допомагаємо 12 людям. На вартість послуг ніхто не жаліється.
Ми обслуговуємо 6 населених пунктів: Троянів, Головенку, Залізню, Гай, Соснівку та Руднє-Городище. У Головенці та Залізні працює 2 соціальних робітника, які мають 34 підопічних. В Руднє-Городищі маємо 3 соціальних робітників, які також обслуговують Гай та Соснівку. В Троянові найбільше людей, які потребують допомоги – 70 чоловік, тому тут маємо 5 соцробітників. За кожним з них закріплено від 12 до 14 осіб.
Раз на три місяці за графіком я перевіряю роботу кожного нашого робітника. Навідуюсь до їхніх підопічних. Усі вони задоволені, маємо гарні відносини. Якщо виникають якісь проблеми, то спокійно вирішуємо. Соціальна робота орієнтована насамперед на людину, тому можлива тільки на партнерському рівні.
Соціальний працівник повинен уміти виявляти соціальну проблему, встановлювати її причини, а потім сприяти її вирішенню. Ми допомагаємо людям, які опинилися у скрутній життєвій ситуації, почувати себе повноцінними членами суспільства.
Обов’язково двічі на місяць проводимо інструктажі та бесіди з техніки безпеки.
Робітники отримують мінімальні зарплати, але скарг з приводу платні ніколи не надходило. Щомісяця до Територіального центру ми подаємо звіт, де зазначаємо, які саме послуги були надані. Це не тільки прибирання чи доставка медикаментів, а й допомога у самообслуговуванні, веденні домашнього господарства та організації харчування. Допомагати іншому – нелегко, це дуже відповідальна робота. Ти знаєш, що крім тебе, цій людині ніхто не допоможе.
Також вдалося поспілкуватись із Оленою Дехтяренко, яка працює соціальним робітником вже майже 18 років:

Оленою-Дехтяренко-(2)
– На даний час за мною закріплено 15 людей. Наша робота є тяжкою як морально, так і фізично. Найважчою є сезонна праця. Ось зараз, наприклад, потрібно посадити городи. За нормативами ми можемо посадити кожному підопічному до 0,02 га, а то і більше. Отримуємо мінімальну зарплату, але щасливі з того, що працюємо на місці. Зарплату ніколи не затримують, видають вчасно. Добре, що хоч і така є. Звичайно, грошей не буває багато.
Познайомившись із жінками, які багато років обслуговують тих, кому потрібна увага та допомога, розумієш, що це порядні, чесні, безкорисливі та працьовиті люди, які готові допомогти не тільки своєю працею, а й словом.

Ірина ГАВРИЛОВСЬКА

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.