Сьогодні: 21 жовтня 2020 року - середа

wordpress themes.

У 101 РІК ОЛЕКСАНДРА  ІЩУК З РУДНЄ-ГОРОДИЩА  ВВАЖАЄ, ЩО ЖИТТЯ ЗАРАЗ КРАЩЕ, …АБИ Ж НЕ ВІЙНА

Жінка, яка народилася в часи Першої світової війни та в роки Другої світової

 війни була учасником бойових дій, не  може повірити, що в такий мирний час люди знову переживають страшну війну.

Олександра Томахівна  Іщук  народилася  29 серпня 1914 року в мальовничому селі Руднє-Городище, де проживає і по сьогодні. В минулому році жінці виповнився 101 рік. Разом з бабусею живе донька та зять, які доглядають її.

Олександра Томахівна зростала у великій сім’ї, мала троє братів та сестер. Зі своєї сім’ї бабуся залишилася вже одна. Нещодавно померла остання рідна сестра, яка прожила 96 років. Секрету свого довголіття бабуся не знає, але її донька – 84-річна Надія Давидівна говорить, що можлива причина – гени:

  • Ось мамина сестра дожила до 96-ти, мати мого дідуся прожила 95 років. Виходить, що моя мама із сім’ї довгожителів.

Олександра Томахівна вийшла заміж в 17 років. Чоловік був головою колгоспу, з яким вона прожила всього 5 років. Чоловіка засудили та відправили на Колиму. Коли прийшов час звільнення, то розпочалася Друга світова війна. Так вони і не зустрілись. Надія – єдина їх донька. Бабуся Олександра Іщук  має троє внуків та четверо правнуків, які постійно навідують її. До бабусі часто приїздить правнучка Анна, яка навчається в Києві (на фото).

Донька  Олександри Іщук Надія Давидівна розповідає, що їй та її чоловіку нелегко доглядати за матір’ю, тому з доглядом допомагає соціальна робітниця Людмила Леонідівна Зіміна, яка двічі на тиждень навідується до родини.

За свої роки бабуся всього декілька разів  зверталася до лікарів. На жаль, зараз не бачить. Кілька років тому повністю втратила зір, проте має гарну пам’ять. Із сумом згадує минулі часи, але запевняє:

  • Життя зараз краще, ніж раніше було, …аби ж не війна.

В роки Другої світової війни Олександра Іщук була учасником бойових дій, тоді їй було 27 років. Була нагороджена медаллю «Учасник бойових дій», медаллю за довголітню та сумлінну працю та ювілейною медаллю «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».

Донька розповідає, що після війни мати важко трудилася в колгоспі та й, вже перебуваючи  на пенсії, довго продовжувала працювати.

Поспілкувавшись з Олександрою Томахівною, розумієш, що її секрет довголіття таїться не тільки в генах, а й в гарному догляді та чудовій родині, яка кожного дня оточує її теплом.

Ірина ГАВРИЛОВСЬКА.

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.