Сьогодні: 22 червня 2021 року - вівторок

wordpress themes.

ГОЛОВА РАЙОННОЇ РАДИ СЕРГІЙ КРУТІЙ ІНІЦІЮЄ ЗМІНИ ДО ПЕРСПЕКТИВНОГО ПЛАНУ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

У травні минулого року районна робоча група з розроблення перспективного плану спроможних територіальних громад запропонувала…

два майбутні центри, навколо яких можуть об’єднатися наші громади. Це місто Житомир та одне з найбільших сіл. Як варіант було запропоновано, що 91 населений пункт району увійде до складу єдиної територіальної громади з центром у Житомирі.
Наприкінці травня обласна рада ухвалила перспективний план формування територіальних громад Житомирського району, згідно з яким у ньому існуватимуть 4 об’єднані громади з центрами у Житомирі та селах Тетерівка, Сінгури і Станишівка.
Натомість міська влада бачить приміські села у володінні міста, і цю пропозицію пропонує обміркувати керівникам тих сільських рад, які межують з містом. Отже, район може бути “розтягнений” на шматки та його населені пункти приєднані до інших районних центрів.
Минулої п’ятниці керівництвом району в особі голови районної ради Сергія Крутія, заступника голови Олега Білецького вчергове була ініційована зустріч з представниками територіальних громад району, депутатами районної ради різних скликань, головами сільських рад, керівниками підприємств та громадським активом. У проведенні зустрічі взяв також участь заступник голови райдержадміністрації Сергій Микитюк.
Голова районної ради почав з того, що процес децентралізації, об’єднання територіальних громад, як і будь-які запроваджувані “згори” реформи, викликає неоднозначне сприйняття та не може бути здійснений за один день інструкціями чи директивами.
Більшість сільських рад району не згодна з поділом, який передбачає перспективний план, на 13 сесіях сільських рад було вирішено вносити пропозиції про зміни до нього, поки для цього є час та можливість. Вже перші місяці існування об’єднаної Тетерівської територіальної громади виявили проблеми, зокрема неможливість для освітян, які працюють на її території, отримати кошти з вільного залишку за результатами бюджетного року.
Багато сільських рад, які знаходяться у так званому “золотому кільці”, тобто у безпосередній близькості до обласного центру, дотримуються позиції щодо внесення змін у перспективний план, тому що не хочуть увійти до складу міста Житомира. Незабаром Верховною Радою України буде прийнятий Закон про децентралізацію, у ході виконання якого у наступному році Житомирський район може бути поділений на 4 громади, як це поки що сплановано.
Насправді, реформування, яке готує децентралізацію, вже почалося: заклади здійснення вторинної медичної допомоги мають перейти на фінансування з обласного бюджету, до підпорядкування обласної ради планується передати і приміщення та будови на території Центральної районної лікарні. У районному відомстві залишаються поки що районні казначейство, Територіальний центр та управління соцзахисту.
Але в той же час в законі не прописано, як громади повинні об’єднуватися. Перспективний план, який був затверджений, не можна відкликати, але можна внести до нього зміни.
Ситуацією, коли Житомирському району як адміністративній одиниці загрожує ліквідація, пояснив своє прагнення почути думки досвідчених людей з цього приводу голова районної ради. Скільки об’єднаних громад повинно бути в районі, де буде центр об’єднаної громади, за яким принципом мають об’єднуватися – про все потрібно порадитися, щоб дійти спільної думки.
Колишній голова райдержадміністрації (на початку 2000-х), депутат районної ради минулих скликань В. В. Довбиш зауважив, що, звісно, ламати існуючу систему місцевого самоврядування необхідно, але з розумом, не поспіхом, як хоче запровадити радикальні реформи нинішній Кабмін. Наприклад, коли у Житомирі агітують за створення ОСББ, обіцяють дешеві кредити для ремонту будинків, більше половини витрат має взяти на себе міська рада і т. д., і т. п., – а потім виявляється, що створена організація з утримання будинків збирає на все кошти жильців. Так може відбутися і внаслідок втілення існуючого перспетивного плану, коли до префектури міста відійдуть бюджетоутворюючі сільські ради, що аж ніяк не позитивно відобразиться на розвиткові району.
Створення однієї об’єднаної громади буде, швидше, неправильним, через велику відстань від окремих населених пунктів до центру майбутньої громади. Втім, на зібранні немає мети створити нові громади, а упередити таке об’єднання, коли район не зможе сповна розпоряджатися своїм бюджетом. Після об’єднання вже не можна буде поміняти конфігурацію, а місту необхідно приєднати землі навколо наших сіл, тому що там є об’єкти, які сплачують ПДФО. Ймовірно, варіант з двома громадами – найдоцільніший.
Директор СПП “Лад” Олександр Баранюк запропонував роз’яснити, на основі чого було прийняте рішення, що Житомирський район має ділитися на 4 громади? Тетяна Миколаївна, яка на час затвердження перспективного плану була головою районної ради, нагадала, що питання децентралізації – це загалом питання, яке знаходиться у віданні райдержадміністрації. Робоча група погодила саме такий варіант, зображення адміністративного поділу було виставлене на сайті РДА. Депутат районної ради Т. Парфентієва наголосила на тому, що час вже переходити до конструктиву: є декларація про наміри про створення 4-х об’єднаних громад, інформація була надана на сайті райдержадміністрації, можна вносити зміни, уточнювати пункти паспортів спроможності територіальних громад.
У той же час ні в районній раді, ні в РДА немає рішень сільських рад про створення 4 об’єднаних громад. Заступник голови райдержадміністрації С. М. Микитюк зауважив, що зараз вирішується питання не про об’єднання як таке, а про внесення змін у перспективний план, якщо є ініціатива змінити план з 4-ма об’єднаними громадами з центром у Житомирі.
Виникла і така пропозиція – чи не можна укрупнити вже існуючу Тетерівську об’єднану громаду? Голова районної ради висловив свою думку – можливі різні варіанти, або приєднуватися до Тетерівської, або вона може приєднатися до будь-якої новоствореної, але він вважає, що центр об’єднаної громади повинен бути у Новогуйвинському, тому що там є інфраструктура, і ще один важливий момент – приміські сільські ради, за відмови йти в об’єднані районні громади, відрізають одна від одної інші – між ними не буде суміжних меж. З одного боку – спроможні громади “підтягнуть” слабші, як, наприклад, якщо Піски приєднати до Новогуйвинського, а як тоді бути Миролюбівці, Глибочку, Туровцю?.. Тільки, якщо буде прийнятий закон про фінансову децентралізацію – тоді у громад буде можливість нарощувати свій потенціал, виходячи з тих ресурсів, які у них є. Сергій Григорович знову наголосив на тому, що потрібно ініціювати питання про внесення змін у перспективний план. Якщо північна частина району виявляє бажання створювати свою об’єднану громаду, то інша, з центром у Новогуйвинському – другу. У будь-якому випадку – у 2017 році громади приєднають автоматично, згідно з картою поділу, якщо не провести ініціативу зміни перспективного плану. Наразі перш за все потрібно залишити Житомирський район в перспективному плані як одну громаду. Потім же – можна вносити зміни до перспективного плану, але тільки один раз.
Депутат районної ради Анатолій Давидов вважає, що у процесі об’єднання треба враховувати транспортні потоки, провести опитування в населених пунктах, прийняти рішення на сесіях сільських рад. Визначальним тут повинне бути слово “добровільне”, як і проголошує закон.
Голова Вересівської сільської ради Олександр Шут підняв питання про те, хто конкретно дав згоду на приєднання Вересівської сільської ради до Житомира, у числі інших 9 сільських рад. Жодна з приміських сільських рад цього не підтримує, на своїх сесіях депутати висловилися за об’єднання, тільки не з обласним центром.
Сінгурівський сільський голова Юрій Прокопець нагадав, що перспективний план – це лише наміри про об’єднання. Хоча перспективним планом планується створити об’єднану громаду з центром у Сінгурах, при цьому немає рішень та згоди на об’єднання Коднянської, Вертокиївської сільських рад. Ми не можемо приймати рішення без чіткої законодавчої бази, стабільності у доходах, адже до об’єднаної громади передається багато нових функцій. Наразі Сінгурівську громаду влаштовує запланований поділ.
Микола Дубовий припустив, що у процесі непродуманого об’єднання можуть зникнути окремі села, як колись колгоспи у процесі укрупнення. На думку Миколи Івановича, повинна бути одна районна громада, потрібно зберегти район в нинішніх межах та з усіма службами, неважливо, з якою назвою, – Тетерівська чи Новогуйвинська… Не можна допустити, щоб розвивалися 5-7 громад, а інші 20 занепадали.
Колишній сільський голова Садок, а нині депутат районної ради В. Рожко сказав, що до об’єднання змушує саме життя, шлях до удосконалення освітньої, транспортної, медичної систем. Депутат висловив припущення, що залишити район навколо Житомира – це утопія, не може бути громади в громаді. Об’єднувати громади слід за принципом транспортних напрямків – Київського, Новоград-Волинського, Чуднівського. Головне – пояснити людям, йти до них з чітким планом; враховуючи їхні інтереси, забути про власні амбіції. Адже вирішується майбутнє громад, і вирішувати зрештою мусимо ми – депутати і сільські голови. Думку про об’єднання за принципом транспортних напрямків підтримала Ліщинський сільський голова Галина Бочковська.

IMG_2704

Ми приймаємо рішення для того, щоб підтримати ті сільради, які хочуть приєднати до Житомира, щоб цього не сталося. І водночас дотаційні сільські ради можуть приєднатися до багатших. Так, реформа надасть можливість невеликим населеним пунктам об’єднатися і створити велику спроможну громаду, але приєднання повинне бути логічним за територіальною приналежністю.
Депутат районної ради Володимир Оржехівський констатував, що бачення адміністративно-територіальної реформи є досить розпливчастим. До прийняття змін у Конституції неможливо прийняти оптимальне рішення. Це фундаментальна реформа. І потрібно починати з фундаменту, тобто з Конституції України, щоб провести її у відповідності до тих понять, які внесені в Закон України «Про об’єднані територіальні громади». Без повноважень, наданих основним Законом, ми не можемо нічого робити. Потім – чітко визначитися з пропозиціями змін до існуючого перспективного плану. Депутат районної ради Тетяна Голік вважає, що законодавча та фахова база підготовки територіальної реформи не підведена, не відведено було на це досить часу. Держава хоче провести реформу, коли немає остаточних рішень сільських громад, у селах люди не орієнтуються у тонкощах цього реформування. Потрібні чіткі бюджетні розрахунки в першу чергу, люди повинні зрозуміти, що це їм дасть. Зовсім можуть занепасти маленькі громади, які потребують доріг, освітлення, дитячих садочків. Враження, що реформою займаються далекі від проблем села люди, або є ще сили, які хочуть довалити те, що ще не розвалено. Висновки мають виходити з реального життя, щоб зробити це життя нормальним для людей.
Станишівський сільський голова Юрій Матвійчук сказав, що на зібранні у міській раді напередодні нового року був представлений не перспективний план, а генплан розбудови міста Житомира. Що дивно – на ці громадські слухання не були запрошені ні голова райдержадміністрації, ні голова районної ради, ні головний архітектор району. Згідно з генпланом деякі села мають відійти до міста повністю, а від інших хочуть “відрізати” по 70-100 гектарів землі. Правильніше, коли такі громадські слухання проходитимуть у тих населених пунктах, на які зазіхає місто.
Голова районної ради Сергій Крутій підсумовуючи розмову, сказав, що, незважаючи на різні проекти та плани, різні варіанти об’єднання, бажання залишитися у Житомирському районі є домінуючим. Значить, сільським головам, створивши робочу групу, потрібно виробити спільний алгоритм дій, визначитися з населеним пунктом, який буде центром об’єднаної громади, і донести до населення територіальних громад це рішення, яке буде подане у обласну раду як зміни до перспективного плану.

О. ВАЦЕК.

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.