Сьогодні: 01 жовтня 2020 року - четвер

wordpress themes.

Михайло ЯРОМОВ: «Треба жити інтересами громади»

Михайло Валентинович Яромов, 48 років, Садківський сільський голова.

Після закінчення Житомирського сільськогосподарського інституту працював у Садках в колгоспі на різних посадах: економістом по заробітній платі, головним економістом, начальником планово-економічного відділу, головою правління КСП «Садки»…
Коли розпайовувалося майно колишнього КСП, за ініціативою М. Яромова було створено комісію по врегулюванню майнових відносин, щоб захистити права працівників і щоб кожен отримав належне. Проте структура основних засобів була такою, що трактор треба було ділити на десятьох, а це не кожного влаштовувало. Об’єднуватися для подальшого господарювання селяни не захотіли. Тоді заїжджі ділки викупили у селян за півціни майнові паї: худобу здали на м’ясокомбінат, а господарство «вирізали» на металобрухт. Протистояти цьому було неможливо.
Михайло Яромов після «кучмівської реформи» на селі створив власний бізнес: взяв кредит, закупив обладнання і відкрив пекарню. Хліб виробництва пекарні Яромова користується незмінним попитом у довколишніх селах.
Коли був виплачений кредит і підприємство почало успішно та стабільно працювати, М. Яромов вирішив спробувати себе на посаді сільського голови. Зважив те, що мав досвід депутатської діяльності – обирався депутатом Житомирської районної ради шостого скликання.
Проблеми сіл Садки та Вигода М. Яромову добре знайомі. Він знає людей, шанобливо ставиться до старших. Його хвилює доля сіл і кожної родини. Сьогодні проблем у сільського голови вистачає, недарма кажуть, що кожен день має свої турботи, лише встигай їх розв’язувати.
– Так вже склалося у моєму житті, що односельці та близькі друзі підштовхнули мене висунути свою кандидатуру на посаду сільського голови, – говорить Михайло Яромов. – Постійно відчуваю підтримку громади. Без неї я ніхто. І ще не було випадку, щоб мене хтось не послухав або не підказав, як зробити краще. Все будемо вирішувати спільно на сходах сіл, розглядати на виконкомах чи на сесіях сільської ради.
– Михайле Валентиновичу, які акценти й пріоритети ставите в роботі?
– Погано працювати там, де все є, і ти не знаєш, що зробити ще. Коли ж немає нічого, тоді роботи – непочатий край. Та головне для мене зараз – це високий рівень благоустрою в селах, підпорядкованих сільраді.
У Садках немає центру села. Після обрання на посаду одразу вирішив розпочати благоустрій центральної частини Садок. Нині зрізаємо аварійні дерева під майбутню реконструкцію. Односельці, безперечно, підтримають мою ідею, коли ми розіб’ємо парк, висадимо довкола центру декоративні дерева…
Нагальна проблема – ремонт доріг, заміна вуличного освітлення. У Вигоді треба відремонтувати клуб, місцеву водомережу.
На першому плані – закінчити будівництво дитячого садка у Садках. Ще у 2008 році було розроблено проектно-кошторисну документацію на 680 тисяч гривень, однак роботи виконані лише на 50%. Необхідно внести зміни до кошторису і далі шукати джерела фінансування. Свого часу у Вигоду переїхало 250 сімей переселенців-чорнобильців з Лугинського району, їм обіцяли, що в селі буде школа та дитсадок. Школу тоді збудували, а от дитячого садка вже чекають внуки переселенців.
На селі робота – це нескінченний коловорот, в якому, завершуючи одну справу, одразу розпочинаєш іншу. Як представник влади на селі, маю показувати приклад іншим, брати і робити щось самому, а не просто гарно говорити, переконувати чи домовлятися. Вважаю, якщо люди мене обрали, то крім довіри на мене лягає ще й часточка їхньої надії на краще майбутнє. А це дуже важливо. Тому намагаюся працювати за принципом: «Хто звернувся до мене чи в сільську раду, має вийти звідти задоволеним». Намагаюсь кожному допомогти, вирішити, підказати.
Щоб було все до ладу, треба співпрацювати з усіма установами, організаціями, які функціонують на території, знаходити взаєморозуміння з їхніми керівниками. Ми ж живемо у селі, працюємо для громади і хочемо, аби населені пункти розвивалися і процвітали. Тож маємо спільно створювати максимально комфортні умови для жителів сіл.
– Які якості довелося в собі виховати, розвинути, щоб відбутися як керівник?
– У мене, будемо говорити, до цієї справи власний підхід. Вважаю, що насамперед я повинен бути людиною – в усіх аспектах цього поняття. Адже й сам багато працюю з людьми, кожен з них є неповторною особистістю, не схожою на інших. Тому, на мою думку, аби робота була виконана якісно, вчасно і без сварок, треба вміти знаходити підхід до кожної людини.
Будемо дбати про розвиток села, поліпшення його санітарного стану та благоустрою, умов праці та життєвого рівня односельців. У цьому плані я як сільський голова отримую постійну допомогу від депутатського корпусу, своїх колег по роботі та й від усієї громади загалом.
Не вважайте за гучні слова, якщо скажу відверто, що ми працюємо не заради власного благополуччя, а насамперед, заради своїх односельців, виборців, які своєю працею роблять вклад у розвиток села, держави.
Головне – захист інтересів людей. Цим буду займатися щоденно.
Інтерв’ю записав
Олексій ПРОЦЕНКО

Будь ласка, поширюйте цей запис в соцмережах:
Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.